У мене є молодші брат і сестра. І я не з чуток знаю, як вони можуть зводити з розуму. Тому мене зацікавила книга «Поки ваш підліток не звів вас з розуму» від автора Найджела Латта.
Автор розповідає про те, як вижити в сім'ї з підлітком і при цьому залишитися в здоровому глузді. Він підказує, що робити, коли ви вже просто на межі відчаю.
Основні постулати книги:
- Потрібно зрозуміти головне: у підлітка не все добре з головою. Це тільки етап. Він пройде.
- Завдання батьків - постаратися допомогти підлітку самоідентифікуватися і навчитися жити в злагоді з собою.
- Дорослі в сім'ї - головні. Не можна дозволяти підлітку управляти батьками. Необхідно бути скелею і продовжувати приймати рішення. При цьому знаходити точки дотику.
- Підлітки намацують межі дозволеного і перевіряють дорослих на адекватність. Тому в батьківських рамках має бути «не дуже вільно і не надто тісно».
На мою думку, перша книга «Перш ніж ваша дитина зведе вас з розуму» була краще. У ній розбиралися конкретні проблеми і пропонувався спектр рішень. Тут же автор більше міркує і менше дає практичних рекомендацій. Точніше він їх дає, але все можна звести до одного: «тринадцятиліття можна вилікувати чотирнадцятиліттям, чотирнадцятиліття - п'ятнадцятиріччям, п'ятнадцятиріччя - шістнадцятиріччям». Тобто він просто рекомендує перечекати цей вельми складний період.
Кажуть, що підлітковий вік - найважчий для дитини. У цей час відбувається сильний розвиток організму - перехід від дитинства до дорослого стану. Але підлітки відчувають зміни не тільки в фізіологічному плані. В цьому віці діти намагаються знайти себе, свій шлях і місце в житті. Завдання дорослих, батьків і педагогів - допомогти дитині пройти цей шлях достойно і стати повноцінною людиною і членом суспільства.
Можу сказати, що я була досить важким підлітком. Ні, я не пила, не курила, завжди приходила додому вчасно, тому що розуміла, що це правильно. Але в той же час у мене був якийсь внутрішній протест проти всього, що в деякій мірі триває досі. Я гостро реагувала на критику і в цілому на будь-які висловлювання в мою сторону. Я ненавиділа, коли мені вказують, адже я «сама знаю, коли потрібно застелити ліжко». Але після подібної вказівки від батьків, мені з принципу не хотілося цього робити. Я часто сварилася з дорослими, створювала конфліктні ситуації, постійно сперечалася, ніколи не визнавала своєї провини, відмовлялася виконувати будь-які прохання. Загалом робила все, щоб допомогти своїм батькам злетіти з котушок. Якби ця книга в той час потрапила до них у руки, вони б прожили цей період куди простіше.
З власного досвіду скажу, що підлітковий період - це час в житті людини, коли здається, що все і всі навколо налаштовані проти тебе. Ти не можеш зрозуміти, як вести себе в різних ситуаціях, адже ще недавно тобі твердили, що «ти занадто малий для цього», а тепер кажуть «впораєшся сам, ти ж дорослий вже». У цей момент важко як підлітку, так і батькам. Тому що він сам не розуміє, що з ним відбувається, а батьки не знають, як вести себе з людиною, яка не може визначити проблему і не знає як дати собі раду.
Загалом, я можу рекомендувати книгу всім батькам підлітків і побажати не зійти з розуму в цей життєвий період. Книга написана з великим гумором, варто її почитати хоча б для гарного настрою. А найголовніше - автор дуже правдивий. Особливо, якщо читати не перескакуючи, і дочитати до самого-самого фіналу.
Сам Найджел Латта визнає: «Хрін його знає, як виховувати цих дітей».