Панічні атаки

Дата публікації:  27 травня 2020 р.

Тривожний розлад вважається хворобою XXI століття і одним з найвідоміших і страхітливих його проявів є панічні атаки. Панічна атака (або епізодична пароксизмальна тривога) – це підвид тривожного розладу, який належить до розладів невротичного рівня, пов'язаним зі стресовими впливами [1]. Спостерігаються вони у 11% населення протягом року. Більшість пацієнтів одужують без лікування [2].

Панічні атаки можуть відбуватися як на тлі психологічних захворювань, так і фізичних. Зокрема, патології серцево-судинної системи, ревматичні хвороби і захворювання ендокринної системи.

Панічні атаки діляться на:

  • ситуаційні, які можуть статися у тривожній для людини ситуації;
  • спонтанні, що відбуваються без видимої причини;
  • умовно-ситуаційні, які проявляються через вплив хімічного або біологічного «активатора» нервової системи [3].

Першу панічну атаку людина без спеціальної підготовки може запросто сплутати зі передінфарктним станом або ж з початком гіпертонічного кризу [4].

Симптомами панічної атаки є:

  • почастішання пульсу, який може досягати 200 ударів у хвилину;
  • біль у грудях;
  • запаморочення;
  • пітливість і озноб;
  • оніміння кінцівок;
  • тремтіння;
  • нудота або розлад шлунка;
  • відчуття удушення.

З когнітивних симптомів можна виділити:

  • сильний страх смерті;
  • відчуття нереальності або відчуження від самого себе;
  • страх зійти з розуму.

Панічна атака діагностується при наявності чотирьох і більше симптомів. Тривалість нападу може бути як кілька хвилин, так і кілька годин.

Після атаки зазвичай спостерігається розбитість, слабкість, загальмованість і млявість. Людина перебуває в психологічно розбитому стані. Багато хто починає себе картати в нездатності впоратися з собою і взяти себе в руки. Зазнавши напад, людина починає старанно уникати місць і ситуацій, які передували першій атаці, що може привести до змін у її способі життя. А також, страх настання панічної атаки може стати причиною її появи, створивши якийсь парадокс. І якщо самі атаки за своєю природою не становлять загрози для життя і здоров'я людини, то їх хронічний прояв може привести до формування депресії і неврозу.

Причинами виникнення хронічних панічних атак можуть виступати безліч факторів, серед яких бувають і фізичні. Наприклад, пролапс мітрального клапана (серцева патологія, яка виникає, коли один з клапанів серця закривається неправильно), гіпертиреоз (гіперфункція щитовидної залози), гіпоглікемія (зниження концентрації глюкози в крові) [3], коливання гормонів і ін.

З психологічних причин – це найчастіше стресова ситуація або різкі зміни в житті. Приступ також може спровокувати прийняття ліків або стимулюючих засобів. Панічні атаки можуть бути одним із проявів депресії. У групі ризику знаходяться в основному люди 20-30 років, чия діяльність пов'язана з високим емоційним напруженням, інтенсивними навантаженнями, а також ті, хто вживають різні наркотичні препарати і стимулятори.

Для попередження нападу допомагає ряд наступних дій:

  • регуляція дихання, спрямована на усунення наслідків гіпервентиляції. Для цього можна дихати в щільно притиснутий до носа і рота паперовий пакет або складені човником долоні;
  • перемикання уваги на щось інше. Як варіант, можна спробувати продовжувати справу, за яким застала панічна атака. Корисним є рахунок і рішення арифметичних задач;
  • використання аутотренінгу (психотерапевтична методика, спрямована на відновлення динамічної рівноваги гомеостатических механізмів людського організму, порушених в результаті стресу) [5];
  • складання списку дій, виконання яких приведе до зниження тривожності.

Якщо напад стався з кимось іншим, рекомендується вивести людину на вулицю, тим самим надавши їй доступ до свіжого повітря, розмовляти з нею спокійним і розміреним голосом, запропонувати води. Можна поцікавитися самопочуттям, але не змушувати людину відповідати. По можливості встановити тілесний контакт з людиною і попросити її провести ряд дій для самодопомоги, до яких відносяться:

  • концентрація на деякому окремому предметі для збереження ясності мислення;
  • спостереження за своїми емоціями з боку, відзначення симптомів панічної атаки з метою відволікання від думок про причини її виникнення;
  • використання техніки прогресуючої м'язової релаксації, суть якої полягає в тому, щоб сісти рівно, закрити очі і по черзі напружувати й розслабляти різні м'язи в тілі;
  • створення комфортного місця і середовища. Наприклад, в разі ознобу постаратися зігрітися, в разі відчуття нестачі повітря – вийти на вулицю або відкрити вікно;
  • уявлення будь-якого об'єкта і концентрація на його деталях.

Лікування панічних атак буває як медикаментозне, так і психотерапевтичне, але найчастіше їх поєднують. Медикаментозне лікування зводиться до контролю над нападом паніки і подальшого його запобігання. Психотерапія панічних атак базується на різних методах, доцільність яких визначається лікарем. До таких методів належать:

КОГНІТИВНО-ПОВЕДІНКОВА ТЕРАПІЯ

Курс лікування включає в себе 8-20 сеансів. Терапевт пояснює пацієнту причини і механізми виникнення панічних атак, а також вчить контролювати свої думки і тривогу.

Мета методу – змінити мислення і ставлення пацієнта до тривожних станів.

Методики, що застосовуються в когнітивно-поведінкової терапії:

  • складання щоденників самоспостереження;
  • навчання медитацій;
  • вивчення технік м'язового розслаблення;
  • освоєння дихальних технік;
  • виявлення чинників, які сприяють зростанню тривоги, і робота з ними.

ПСИХОАНАЛІТИЧНІ МЕТОДИ

Психоаналіз користується меншою популярністю і курс лікування може тривати аж до декількох років. Показанням до нього є панічні розлади, що розвиваються на тлі неблагополучних факторів в житті пацієнта.

Обставини, які провокують виникнення нападів паніки:

  • зміна місця проживання;
  • проблеми в родині;
  • конфлікти на роботі;
  • почуття провини;
  • затаєна агресія;
  • планування народження дитини;
  • психологічні травми в дитинстві.

ГІПНОЗ (КЛАСИЧНИЙ ТА ЕРІКСОНІВСЬКИЙ)

Класичний гіпноз широко використовується в лікуванні, але підходить далеко не всім, так як не всі люди легко піддаються директивному навіюванню. Триває всього лише кілька сеансів. Лікар вселяє пацієнтові якісь установки з метою позбавлення від панічних атак.

Еріксонівський гіпноз підходить всім і полягає в тому, що терапевт допомагає пацієнтові зосередитися на внутрішніх переживаннях. Під час сеансів пацієнт знаходиться в стані трансу, а не гіпнозу, і зберігає здатність комунікувати з лікарем.

ТІЛЕСНО-ОРІЄНТОВАНА ПСИХОТЕРАПІЯ

Являє собою набір методик, спрямованих на встановлення контакту пацієнта зі своїм тілом.

Методики, що використовуються при тілесно-орієнтованої терапії:

  • релаксація по Якобсону – техніка розслаблення м'язів за допомогою їх попереднього напруження;
  • дихальні вправи – допомагає пацієнтові контролювати дихання і знижувати рівень тривоги при настанні нападу.

СИСТЕМНА СІМЕЙНА ТЕРАПІЯ

Розглядає пацієнта як частину родини, а симптоми – як прояв проблем в сім'ї. Лікар більше працює з родичами пацієнта. Пояснює, що відбувається з ним і як його можна підтримати. Також тут розглядаються причини дисгармонії в родині і опрацьовується їх усунення.

НЕЙРОЛІНГВІСТИЧНЕ ПРОГРАМУВАННЯ (НЛП)

НЛП ґрунтується на тому, що страх, виникаючий в певних ситуаціях, закріплюється у людини у вигляді умовного рефлексу.

Мета методу – зміна реакції людини на обставини.

Найбільш поширеним методом є імплозівна терапія (навмисне занурення пацієнта в болючі спогади). Пацієнт разом з лікарем становить список хворобливих ситуацій, які викликають панічні атаки. Після чого відбувається занурення в кожну ситуацію та її обробка. У пацієнта виробляється звичка проживання стресових ситуацій і, з часом, страх перед ними проходить.

ГЕШТАЛЬТ-ТЕРАПІЯ

Полягає в ідеї, що в процесі життя людини виникає певна кількість потреб. Задовольняючи і реалізовуючи їх, люди відчувають психологічний комфорт і живуть повноцінним життям. Блокування і придушення цих потреб призводить до порушення психічного балансу, проявами якого і є панічні атаки.

Метод підбирається в залежності від причини панічних атак [6].

Список джерел:

  1. Психотерапия панических атак // Справочник 
  2. John W. Barnhill Приступы паники и паническое расстройство //MSDMnanuals
  3. Панические атаки: лечить – нельзя откладывать!
  4. Дмитрий Попыхов Как остановить паническую атаку // Энциклопедия Панических Атак
  5. Аутогенная тренировка / Wikipedia
  6. Ирина Гладких Панические атаки: причины, симптомы, лечение