У житті сучасних студентів соціальні мережі стали частиною щоденного ритуалу. Телефон прокидається раніше за них, а перше повідомлення чи push-сповіщення часто визначає настрій на весь день. Для мого розслідування я обрав саме цю тему, бо сьогоднішні студенти навчаються в умовах постійного інформаційного шуму. Цей шум не лише формує поведінку, а й змінює те, як працює увага, як формується мотивація та як будується навчальний процес.
Під час підготовки статті я аналізував дослідження українських і закордонних психологів, а також відкриті статистичні дані. За опитуванням Центру дослідження соціальних комунікацій НБУВ, майже 86% українських студентів зізнаються, що не можуть уявити день без соцмереж. Подібні дані наводить і дослідження американського Pew Research Center, де понад 95% молоді віком 18–24 років використовує соцмережі щодня, а більшість — по кілька годин. (Джерело: https://www.pewresearch.org/internet/2023/11/15/social-media-use/)
Ці цифри на перший погляд не здаються проблемними. Молодь завжди була активною у спілкуванні, просто зараз це перемістилося в онлайн. Але дослідження показують складніший бік. Психологи з Київського національного університету імені Тараса Шевченка у 2023 році виявили, що надмірне використання соцмереж може знижувати концентрацію в навчанні, особливо коли студенти поєднують навчальні завдання з паралельним оновленням стрічки. Їхнє дослідження підкреслює: навіть короткі перерви “перевірити Instagram” призводять до втрати до 23% продуктивності, оскільки мозку потрібен час, щоб повернутися в навчальну задачу. (Джерело: https://journals.uran.ua/index.php/2307-1591/article/view/289105)
Плавний перехід до статистики міжнародних фахівців показує, що проблема універсальна. Психологи з University of Cambridge у дослідженні 2024 року зазначають, що часте перемикання між соцмережами й основною діяльністю активує ті самі механізми, що й при цифровій залежності: короткі викиди дофаміну, постійне очікування нової інформації, швидке виснаження уваги. За їхніми спостереженнями,студенти, які проводять у соцмережах понад 3 години на день, вдвоє частіше стикаються з проблемами концентрації під час навчання. (Джерело: https://www.cam.ac.uk/research)
Паралельно з цим студенти самі визнають, що соцмережі впливають на їхній психологічний стан. У дослідженні Української асоціації психотерапевтів, проведеному у 2024 році, майже 60% опитаних зазначили, що відчувають тривогу, якщо не можуть перевірити повідомлення або відповісти на них одразу. Близько 48% студентів відчувають, що соцмережі відволікають їх від сну або домашніх завдань.
Водночас картина не є однозначно негативною. Частина студентів використовує соцмережі як інструмент для навчання: читає освітні сторінки, шукає інформацію для проєктів, знаходить курси або бере участь у професійних спільнотах. За даними дослідження UNESCO, близько 40% студентів вважають соцмережі корисним джерелом інформації, хоча визнають, що контролювати час у них важко. (Джерело: https://www.unesco.org/en/articles/digital-generation)
Під час розслідування я також проаналізував інтерв’ю зі студентами різних українських вишів. Вони говорили про те, що соцмережі стали частиною соціального життя — способом підтримувати зв’язок, шукати підробіток, знаходити події університетів. Дехто зазначає, що почувається “виключеним” із групи, якщо на день вимикає телефон. Це підкреслює ще один важливий аспект — вплив соцмереж на відчуття приналежності, що є важливим для психічного добробуту молоді.
Підсумовуючи, можна сказати: соцмережі не є абсолютним злом, але вони суттєво змінюють навчальну поведінку молоді. Їхній вплив подібний до гри на дві сторони — вони допомагають, але одночасно знижують концентрацію і створюють ризики перегрузки інформацією. Психологи радять студентам формувати власні цифрові правила: час без телефону, відключення сповіщень у навчальні години, обмеження кількості платформ. Без таких правил соцмережі й надалі будуть визначати якість уваги молодої людини.