Опитувальник розроблений Робертом Мартіном у 2001 році та призначений для дослідження адаптивного/дезадаптивного гумору, спрямованого на оточення/на самого себе. Перекладено та стандартизовано у 2013 році групою авторів (С. М. Єнікопов, О. С. Зайцева, Є. М. Іванова, О. В. Мітіна, Є. А. Стефаненко).
Традиційно психологія гумору вивчає гумор/здатність до гумору як позитивне явище, позитивно пов'язане з фізичним й психологічним здоров'ям. Однак, почуття гумору – складніша й багатовимірніша психологічна освіта: він може носити особистісно та/або соціально негативне забарвлення. Так, читання гумористичної літератури агресивного змісту підвищує, а не знижує агресивність. У зв'язку з подібною суперечливістю та неоднозначністю результатів, багато дослідників почали говорити про необхідність виділення різних видів або стилів почуття гумору, що відрізняються за своєю адаптивністю чи соціальною корисністю. Виникла необхідність у розробці нових шкал, що дозволяють вловлювати різницю між потенційно адаптивними та менш корисними або навіть руйнівними формами гумору. Деякі автори визначають схильність до гумору як внутрішній психологічний захист, спрямовану підтримку цілісності власного «Я», інші – як певний психологічний захист, треті – як конструктивну чи деструктивну форму агресії.
Опитувальник стилів гумору (Humor Styles Questionnaire – HSQ), розроблений Р. Мартіном із співавторами, є одним із перших інструментів такого роду. Запропонована ними класифікація стилів гумору ґрунтується на двох критеріях:
- Спрямованість гумору на себе чи інших.
- Підтримуючий характер гумору або зневажливий його тон, глузування.
Так, автори описують 4 стилі почуття гумору: аффіліативний, самопідтримуючий, агресивний та самознижуючий.
Російськомовна адаптація опитувальника стилів гумору показала хороші психометричні властивості і може бути рекомендована до використання у дослідженнях. Загалом результати дослідження підтверджують валідність шкал опитувальника, проте необхідні подальші дослідження для перевірки гіпотези про неадаптивність агресивного та самознижувального стилів гумору. На цьому етапі негативних кореляцій агресивного гумору з показниками психологічного благополуччя не було виявлено. Отримано лише дані про перевагу людьми з агресивним гумором такого неконструктивного способу копінгу, як конфронтаційний, що має на увазі безладні імпульсивні зусилля щодо зміни ситуації.
Оскільки тест не був рестандартизований українською, питання та інтерпретація результатів наводяться російською.