Сучасна Україна переживає складні часи, що безпосередньо впливають на психоемоційний стан як дорослих, так і дітей. Повномасштабна війна, вимушені переселення, втрата близьких, соціальна та економічна нестабільність – усе це створює колосальне психологічне навантаження на суспільство. У такій ситуації роль практичного психолога в закладах загальної середньої освіти набуває особливого значення.
Виникає логічне запитання: чи може одна людина бути одночасно і психологом, який постійно працює з дітьми, і кризовим психологом? Адже здається, що ці спеціалізації діаметрально протилежні: одна – про ніжність і довіру, інша – про витримку та роботу з важкими травмами. Проте насправді вони не лише можуть, а й повинні поєднуватися, особливо в українських реаліях.
Кризовий психолог у закладах загальної середньої освіти: хто він і навіщо потрібен?
Зазвичай, коли ми чуємо «кризовий психолог», уявляємо людину, яка працює в гарячих точках: підтримує військових, допомагає потерпілим після катастроф чи насильства. Але поняття «криза» значно ширше. Це не тільки екстремальні ситуації, а й особисті трагедії, складні емоційні стани, травматичний досвід, який може виникнути в будь-який момент життя.
У школі дитина постійно стикається з викликами:
- адаптація до нового середовища (перший клас, перехід до середньої чи старшої школи, зміна місця проживання через війну);
- втрата почуття безпеки через обстріли, втрати в сім’ї або невизначеність майбутнього;
- проблеми з навчанням, труднощі у спілкуванні з однолітками та вчителями;
- емоційне вигорання, підвищена тривожність, страхи, депресивні стани.
Кризова психологія в освіті – це не лише реагування на гострі ситуації, а й профілактика, навчання дітей та вчителів способам подолання стресу, створення безпечного емоційного середовища в школі.
Як кризовий психолог може бути психологом, який постійно працює з дітьми?
На перший погляд, кризова психологія та «дитяча психологія» – це різні сфери, адже дитина не переживає тих же криз, що й дорослий. Проте насправді підхід до роботи в обох випадках дуже схожий.
- Делікатність і поступовість. Кризовий психолог працює як сапер: кожне слово та дія мають бути виваженими, щоб не спровокувати емоційний «вибух». Аналогічно в дитячій психології: грубе втручання в емоційний світ дитини може призвести до замкненості, страху, формування комплексів.
- Емпатія та підтримка. І дорослий у стані глибокої кризи, і дитина, яка боїться відповідати біля дошки, потребують одного – відчуття, що вони не самі, що їх розуміють і підтримують.
- Робота з травмою та страхами. Дитяча психіка ще не сформована, тому будь-який стрес може стати травмою на все життя. Психолог у школі повинен не просто допомагати долати труднощі, а й запобігати глибоким психологічним ранам.
- Адаптація до реальності. Одне з головних завдань як кризового, так і дитячого психолога – допомогти людині адаптуватися до нових умов життя. Якщо дорослий вчиться приймати зміни та шукати внутрішні ресурси, то дитина – тільки формує свої механізми психічного захисту.
Чому кризові навички необхідні практичному психологу закладу освіти зараз?
Освітній процес у воєнний час супроводжується підвищеним рівнем стресу не лише у дітей, а й у вчителів та батьків. Психолог має стати тим містком, який допомагає всім учасникам навчального процесу знаходити баланс між страхом і спокоєм, невизначеністю і впевненістю.
Основні виклики, з якими стикаються практичні психологи закладу загальної середньої освіти сьогодні:
- Діти-переселенці, яким важко адаптуватися в новому колективі.
- Учні, які втратили батьків, рідних чи пережили обстріли.
- Вчителі, що працюють під постійною емоційною напругою.
- Підлітки з підвищеною тривожністю, схильністю до депресії чи суїцидальних думок.
В усіх цих випадках необхідна кризова психологія, навіть якщо вона застосовується у звичайному шкільному кабінеті, а не в польових умовах.
Висновок
Бути одночасно практичним психологом закладу освіти і кризовим психологом – це не суперечність, а необхідність у сучасних умовах. Психолог закладу загальної середньої освіти має бути гнучким, чуйним і професійним, щоб не лише допомагати дітям долати щоденні труднощі, а й підтримувати їх у складних кризових моментах.
Коли ми говоримо про психологічну допомогу, головне – не те, де і в яких обставинах вона надається, а те, що в центрі завжди має бути людина. І якщо практичний психолог закладу загальної середньої освіти має навички кризової психології, це значно підвищує рівень психологічної безпеки та емоційного добробуту дітей.
Якщо ви чи ваша дитина потребуєте підтримки – не бійтеся звертатися до психолога. Бо розуміння, емпатія та професійна допомога – це те, що допомагає нам усім вистояти навіть у найважчі часи.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Кабінет Міністрів України. Розпорядження від 21 червня 2024 р. № 572-р «Про затвердження плану заходів на 2024–2026 роки з реалізації Концепції розвитку охорони психічного здоров’я в Україні на період до 2030 року».
2. Міністерство освіти і науки України. Наказ від 19 травня 2022 р. № 509 «Про забезпечення психологічного супроводу в закладах освіти».
3. ЮНІСЕФ. Психологічна підтримка дітей у кризових ситуаціях. Нью-Йорк: UNICEF, 2022. 56 с.
4. Бех І. Д., Васильєва Н. Л., Чепелєва Н. В. Психологічний супровід дітей у кризових ситуаціях. Київ: Інститут психології ім. Г. С. Костюка, 2021. 240 с.
5. Літійчук С. В. Особливості надання кризової допомоги дітям, які постраждали від війни // Психологічний вісник України. 2022. № 5(12). С. 102–115.
Фото до статті користувача boletin на Freeimages.com
Якщо після прочитання цієї статті ви відчули, що деякі думки зачепили вас особливо сильно — це нормально. Іноді одна фраза може нагадати про те, що ми довго ховали всередині. Такі моменти — гарний привід зупинитися й прислухатися до себе. І якщо ви відчуваєте, що хочете поговорити, розібратися в собі, отримати підтримку — не відкладайте це надовго. На нашому сайті ви завжди можете звернутися по допомогу до психолога онлайн.