Деякі нехтують письмовими практиками, проте багато людей відзначають, що щоденник – це кращий психолог.
До письмових практик відноситься:
- ведення щоденника (записи подій, думок, фантазій тощо);
- фрірайтинг (механічне записування всіх думок, які з'являються в голові, допомагає знаходити неординарні рішення та ідеї);
- ранкові сторінки («смітник для мозку»; основна ідея – просто виписати на трьох сторінках всі думки, які прийшли вранці в голову, не претендуючи на оригінальність, красу, зв'язність й наповненість змістом);
- планування (фіксування послідовності або переліку справ, дій, подій, планів, зустрічей тощо);
- колесо життєвого балансу (методика, яка дозволяє проаналізувати збалансованість основних сфер життя: здоров'я, робота, сім'я, оточення, відпочинок, саморозвиток і таке інше);
- щоденник подяки (версія особистого щоденника, тільки фокус на тому, за що людина вдячна, коригує ставлення до світу й життя);
- щоденник успіху (ще один варіант особистого щоденника, але призначений для фіксації будь-яких досягнень, навіть, здавалося б, найменших, коригує самооцінку й самоцінність);
- складання списків (практики типу «100 бажань» або «100 ідей» – допомагає структурувати хаос, знаходити ресурс тощо).
Також є умовний поділ письмових практик на:
- Ресурсні (ранкові сторінки, фрірайтинг, щоденник подяки). Вони звільняють голову, орієнтують на майбутнє (в тому числі майбутній стан).
- Терапевтичні. Спрямовані на опрацювання минулого (блоки, обмеження, складні ситуації). Передбачають роботу з психікою, до чого практик повинен бути підготовлений. Тому використовувати їх варто тільки під супроводом фахівця – психолога, коуча або психотерапевта.
Чому потрібно частіше писати від руки?
У сучасному житті писати щось від руки вже вважається пережитком минулого. Навіщо носити з собою ручку та блокнот, якщо давно існують смартфони та планшети, диктофони й ноутбуки? Людина настільки рідко записує щось самостійно, що можна сказати, що ми розучилися це робити. Навіть, попри прогрес, забувати про письмо не варто. Ця нехитра дія робить позитивний вплив на наш мозок. Вчені з'ясували, що писати від руки потрібно.
Ось кілька фактів, які доводять користь олівця й паперу:
1. Поліпшення функції пам'яті
Коли людина пише, вона активізує певну зону мозку – ретикулярну формацію. Вона працює в якості фільтра, вся непотрібна інформація блокується. Коли ми щось записуємо, виводимо букви на папері, ми максимально концентруємося на цій дії, уважно стежимо за процесом. При цьому письмо від руки відрізняється від набору букв на клавіатурі. На думку Вірджинії Бернінгер, психолога з Університету Вашингтона, набір тексту на клавіатурі являє собою монотонну роботу, адже ми просто натискаємо на клавіші. А письмо – це власний набір елементів для кожної літери.
Цей принцип добре працює, якщо ми хочемо краще запам'ятати нову інформацію. Конспектуючи щось (статтю або лекцію) ми, крім візуальної та аудіальної сенсорної системи, задіємо ще й моторні поля, тобто кількість зв'язків зростає. А значить можливостей для відтворення інформації більше.
Але цей механізм працює і у зворотний бік. Якщо ви хочете щось забути – запишіть це (метод Соломона Шерешевського). Відмінно працює, коли потрібно позбутися нав'язливих думок, які фоном звучать в голові. Записати їх на папері – все одно, що вивантажити сміття. І, знайшовши своє вираження (нехай на папері), часто думки втрачають свою актуальність.
2. Поліпшення функції мови
Психологи Вашингтонського університету провели дослідження, в якому з'ясувалося, що школярі краще й швидше справляються з есе, якщо пишуть його вручну, а не на комп'ютері. Вчені відзначали, що структура рукописного есе була складніше в порівнянні з друкованим текстом, а мовні звороти – більш яскравими, багатими й образними.
3. Фокусування уваги
Під час роботи за комп'ютером, нашу увагу можуть постійно відволікати різні сторонні фактори (можливість швидко відкрити потрібну вкладку, залипнути в соціальній мережі, відволіктися на курсор або інші особливості операційної системи). Сенсорна система виявляється перевантаженою. І це згубно позначається на творчому процесі. Але якщо ви бачите перед собою тільки аркуш паперу, то мозок може сфокусуватися саме на письмі, не помічаючи всього іншого. Так досягається висока концентрація уваги.
4. Боротьба зі стресом
Щоденник – це спосіб виплеснути свої негативні емоції та переживання. Найкраще вести щоденник у письмовій формі, так погані думки будуть сприйматися менш гостро (згадуємо метод Шерешевського). До того ж багато людей малюють щось в записнику під час зборів, лекцій, презентацій, виводять каракулі під час телефонної розмови. Це заспокоює їх. І те ж саме відбувається з письмом.
Психолог Наталі Роджерс у своєму дослідженні методик експресивної терапії приділила окрему увагу рукописним нотаткам. За її словами, письмо від руки дозволяє розвинути творчу складову. Практика допомагає висловити своє «Я». Чим більше ми пишемо, тим більше проявляється індивідуальність нашої особистості. Це можливість почути себе, свої прикрощі, а головне мрії та бажання. Якщо записувати свої думки на папері, то сила переживань й особливість їх сприйняття змінюється. А бажання й прагнення в щоденнику фіксуються та стають чіткими, усвідомлюваними, реальними.
5. Тренування мозку
Під час письма активізуються різні зони мозку, що відповідають за пам'ять, мислення, мову. Тому, чим частіше людина пише від руки, тим більше навантаження вона створює для мозку. Розумові здібності епохи рукописних нотаток істотно відрізняються від того, що дав нам комп'ютер.
Нейробіолог М'юралі Дорайсвамі з Університету Дьюка стверджує, що якщо ви хочете зберегти гостроту розуму, то необхідно періодично писати від руки, навіть якщо основна робота проводиться на комп'ютері. Це корисна вправа дозволяє зберегти молодість мозку надовго. По суті, рукописне письмо для мозку – це як фізичне тренування для тіла.
Трохи техніки безпеки
Чому не можна використовувати щоденники в будь-якій ситуації?
Якщо ви перебуваєте в епіцентрі подій, що викликають у вас сильні емоції та біль, то щоденникові записи можуть стати якорем для проживання цієї ситуації знову і знову. Ваш стан від цього тільки погіршиться. Рани потрібно зцілювати й рухатися далі. І тільки письмових практик для цього недостатньо.
Коли не потрібно писати?
Якщо під час практики вам стає гірше! Якщо у вас психологічна проблема, депресія, ви нічого не хочете й постійно перебуваєте у стані травми. Будь-яка практика повинна давати ресурс. Після письмових практик вам повинно ставати хоч трішки, але легше. Ви повинні відчувати себе краще, ніж у той момент, коли сідали за практику.
Тому головний принцип техніки безпеки для письмових практик – спостереження за своїм станом. Не соромтеся звернутися за допомогою до фахівця, якщо відчуваєте, що щоденник з кращого друга перетворюється в підступного ката, який лише ятрить старі рани.