Сьогодні психологічні та інші тести отримали досить широке поширення у друкованому світі і в інтернеті. І наш портал не виняток. На жаль, якість публікованих в літературі та інтернеті тестів досить часто залишає бажати кращого. До того ж навколо психологічних тестів є ряд міфів, неясностей і протиріч. Причому часто каша в голові не тільки у простих обивателів, які лише цікавляться психологією для саморозвитку, але і у фахівців з психологічною освітою.
Володіння психологічними тестами іноді створює у людини відчуття всезнайства. Якщо який-небудь тест потрапляє в руки непрофесіонала, така людина необережно починає роздавати діагнози направо і наліво, наклеюючи ярлики, часто необґрунтовано і помилково. Або ж за результатами не додається ніяких характеристик, висновків і дій, а сам факт проходження тесту залишається в нашій пам'яті як бездарно витрачений час. А саме існування і необхідність в тестах береться під сумнів.
Давайте розглянемо ряд міфів про психологічні тести.
Міф 1. Тест обов'язково говорить правду і тільки правду.
В якійсь мірі цей міф розвіюється в статті «Психологічні тести: кому і чому вірити?». Повторимо основні моменти. Гарантувати точну характеристику особистості або здібностей, якостей, станів може тільки стандартизована психодіагностична методика або тест. До результатів «попсових» або, іншими словами, розважальних тестів слід ставитися акуратно, з певною часткою гумору і критики. Але навіть стандартизовані професійні тести мають похибку в середньому 5%.
Міф 2. Тест може виявити речі, які я не хотів би розкривати іншим.
В описі та інструкції до тесту завжди наводиться точне призначення тесту, для чого він призначений. Якщо вас турбує, що він може розкрити щось, що ви хотіли б залишити в таємниці, поцікавтеся у психолога-діагноста, для чого проводиться тестування і його змістом. За допомогою тестів можна визначити ступінь психічного стану, набір рис характеру, наявність і рівень розвитку певних здібностей, тип особистості або тип темпераменту і багато інших цікавих і важливих речей. Але жоден тест не може виявити, що в минулому ви зробили якісь справи або вчинки, про які не хочете поширюватися. Тим більше тест не здатний прочитати ваші думки.
Міф 3. Результати тесту можуть бути достатньою підставою для постановки психологічного діагнозу.
Результати тесту – це лише підстава для припущення. Жоден професійний психолог не буде ставити діагноз на підставі тільки одного тесту або продукту діяльності (малюнка, розповіді і т. п.). Для того, щоб сформувати повноцінне враження про особу людини потрібен цілий набір тестів, бесіда і спостереження за ним.
Міф 4. Тестами може користуватися будь-який дурень, в них немає нічого складного.
Безумовно, є прості тести, якими можуть користуватися не тільки психологи, а й соціальні працівники, педагоги, медики, менеджери і HR. Але так само, існують тести, для користування якими необхідно пройти спеціальне навчання. Прикладами таких тестів є Тест Сонді або Тест Роршаха. До того ж, використання та інтерпретація певних тестів вимагає спеціальної теоретичної підготовки, так як досить часто тест показує наявність і ступінь вираженості якоїсь-небудь властивості, процесу або стану, і не більше. Скласти характеристику, зробити висновки, сформулювати рекомендації чи прогноз може тільки фахівець, який володіє цими теоретичними знаннями.
Отже, фактично, сьогодні можна спостерігати дві протилежні позиції щодо до тестів: повне знецінення та повну довіру. Але, як і в усьому, тут слід дотримуватися золотої середини і почуття міри. Приміряючи результат тесту на себе, прислухайтеся, що у вас відгукується, а що викликає опір. Ну а якщо у вас виникли питання і сумніви, краще зверніться до психолога і обговоріть їх.
Успіхів вам у пізнанні себе!