Що таке гігієна душі? Погляд психолога. PsyMag

Дивна, на перший погляд, відбувається штука. Людство багато зробило для забезпечення фізичного комфорту та полегшення життя, для перемоги над хворобами й запобігання епідеміям, щоб перемогти голод... Так, багато чого зроблено, щоб стало добре жити. Але ось тільки жити добре чомусь не виходить.

Напевно, відповісти на питання, що потрібно людині для щастя, може філософія. А що ж може на це сказати психологія?

Необхідність говорити про «гігієну душі» або «психогігієну» назріла давно. У сучасному світі все більше проявляється тенденція до надмірної уваги до зовнішнього оточення й тіла. Але, оскільки увага людини крапкова та вибіркова, то сфера внутрішнього, психічного помічається все менше й рідше.

Чому я так думаю?

Концентрацію на «зовнішньому» підсилюють ЗМІ. На нас виливаються тони інформації різної якості та змісту. Соціальні мережі роблять нас максимально відкритими й, одночасно, самотніми. Вся ця купа реклам, інстаграмів, твітів, пінів, коментарів та DIY (Do It Уourself)-роликів бореться за наш час й увагу. І вони дуже в цьому досягли успіху.

Мода, індустрія краси, хайп, «успішний успіх», бренди, – всі ці зовнішні атрибути покликані зробити нас щасливими, частіше надавати зворотний ефект або, у кращому випадку, лише створюють фоновий шум, за яким ми перестаємо розуміти й чути себе. Та й чи чули коли-небудь?

Ми постійно виявляємо, так званий, фаворитизм щодо тіла, на шкоду психіці (душі, розуму). Адже ми всі дуже добре знаємо, що потрібно дотримуватися правил гігієни, ну як мінімум особистої: стежити за чистотою шкіри, зубів, нігтів, волосся тощо. Ми ці правила знаємо, і вчимо цьому наших дітей. Це частина нашого способу життя. Якщо ці правила порушуються, це призводить до хвороб.

А якщо у нас щось заболіло, ми знаємо що робити й до кого звертатися? Ми вміємо змивати бруд зі свого тіла, але не вміємо очищати свою психіку. Ми всі вміємо підтримувати наше фізичне здоров'я. Навіть маленька дитина, здерши коліно, знає, що рану потрібно закрити.

Але ми не знаємо, що робити з душевними ранами. Хоча психологічні травми ми отримуємо значно частіше, ніж фізичні. Це і самотність, і відкидання, і невдачі, і зради... Ми навіть не вміємо приділяти їм мінімально необхідної уваги. Замість цього звичні фрази: «Викинь це з голови!», «Зберися, ганчірка!», «Чим нити, займися справою!», «Вибач та відпусти!», «Розслабся!» та інше, та інше, та інше... але ці травми, як непромита й незакрита рана, можуть негативно позначитися на нашому психічному здоров'ї.

Ми нічого не знаємо про те, як підтримувати своє психічне здоров'я. Ми нічого не знаємо про емоційну або ментальну гігієну.

Так що ж це таке – психогігієна?

Це дії та звички, які допомагають досягти й зберегти психічне здоров'я. Подібно до чищення зубів й миття рук перед їжею.

Яким же чином можна зберегти психічне здоров'я?

У людини є ряд потреб, задоволення яких – мета психогігієни:

  1. Кохання.
  2. Безпека.
  3. Визнання, ствердження, почуття успіху.
  4. Простір для вільної, творчої діяльності.
  5. Досвід позитивних спогадів.
  6. Самоповага.

Елементарна неувага до цих потреб може призводити до порушень різного ступеня тяжкості.

Але чому ми так неуважні до цих потреб?

  • З одного боку, на це впливає наш дитячий досвід, коли ці потреби не задовольнялися або ігнорувалися дорослими (батьками, вихователями, вчителями тощо). І ми просто не навчилися їх задовольняти й бути до них уважними. Ну просто не знаємо, що це потрібно робити та як це робити. Проте, ми чудово вміємо ці потреби глушити, замінювати, ігнорувати й відсувати.
  • З іншого боку, у нас є «шкідливі ментальні звички», способи поведінки й мислення, які ми перейняли від дорослих або які сформувалися в результаті психологічних травм (дивись пункт вище).

Шкідливі ментальні звички.

Що ж це за звички такі?

Ігнорування емоційного або душевного болю.

Подібна звичка, наприклад, може з'явитися в результаті переживання людиною самотності. Само по собі переживання почуття самотності дуже суб'єктивно й виникає, коли ми відчуваємо відірваність, відгородження або відкинутість від близьких та значущих для нас людей. Одного разу переживши душевний біль, ми інстинктивно захищаємо себе від ситуацій, які можуть посилити або знову викликати цей біль. І так само намагаємося загнати цей біль глибше, щоб перестати страждати. Таким чином, ми ще більше посилюємо власну ізоляцію.

Чому це шкідлива звичка? Біль, як фізичний, так і душевний – це сигнал про травму, про руйнування, про порушення цілісності. Ігноруючи біль, ми ігноруємо травму. А хіба можна вилікувати травму, не знаючи про її наявність?

Жорсткі переконання.

Раз переконавшись у чомусь, нам дуже важко змінювати свою думку. Прикладом такого жорсткого закостенілого переконання може бути впевненість у своїй поразці. Подібне переконання заважає нам пробувати нове, шукати нові шляхи та способи для реалізації задуманого. Багато хто просто не можуть зробити перший крок, тому що вже заздалегідь впевнені у своїй поразці. Це може бути причиною того, що люди живуть упівсили, використовують мінімум своїх здібностей й реалізовують лише частину власного потенціалу.

Постійна увага на свої недоліки й упущення.

Якщо ми різалися, ми ж не починаємо колупатися в рані й робити її ще глибше. Нам навіть в голову це не приходить. Але чомусь з душевними травмами ми часто чинимо саме так. Дуже часто, потрапляючи в ситуацію відкидання, ми самі себе добиваємо негативними характеристиками. Тим самим ще сильніше знижуємо свою самооцінку, яка і так постраждала.

Наприклад, дівчина прийшла на перше побачення. Але молодий чоловік, через деякий час, повідомив їй, що у них нічого не вийде. Більшість у такій ситуації почне себе подумки лаяти: «я зробила щось не так», «зі мною нецікаво», «я дурна», «я не красива й взагалі у мене попа товста». І лише одиниці подумають: «Ну і дурень, таке щастя упустив!». Думаю ця ситуація буде виглядати точно так само, якщо головним героєм буде хлопець.

Румінація або «ментальна жуйка», коли ми постійно думаємо (пережовуємо) спогади про негативні події.

Вас вилаяв начальник, ви посварилися з другом, вам нахамили у магазині або транспорті, і ви прокручуєте в розумі цю подію протягом декількох днів, а то і тижнів. Таке «пережовування» негативних подій може дуже швидко стати звичкою і підвищити ризик появи депресії, тривожних розладів, алкоголізму, порушень харчової поведінки.

Каузальна атрибуція. Прагнення людини «домальовувати» образ людей або ситуацій в умовах обмеженої інформації.

Подібне домальовування і приписування якостей, мотивів, особливостей, причинно-наслідкових зв'язків призводить до спотворення сприйняття і розуміння людини, його вчинків або ситуації. Часто ми приписуємо іншим людям якості виходячи з шаблонних образів, записаних в нашій особистій пам'яті та досвіді, з соціально-рольових очікувань або культурних норм. І це не має ніякого відношення до дійсності. Тому каузальна атрибуція часто є причиною конфліктів і необґрунтованих образ.

Ми описали лише деякі, найпоширеніші «шкідливі ментальні звички». Але зміна цих звичок, може підвищити якість вашого життя.

Так що ж можна зробити, щоб дотримуватися гігієни душі?

1. Будьте уважні до своїх емоцій. Особливо до душевного болю.

Емоції нам надані не просто так. Це більш давня система розпізнавання, яка реагує швидше «розумової» частини мозку. Емоції можуть швидко вказати нам на те, що добре і що погано для нашого виживання. Важливо усвідомлювати (називати) свої емоції та виділяти людей та ситуації, які їх викликали. Як мінімум це допоможе вам перестати розповсюджувати свій кепський настрій на ситуації, які ніяк не пов'язані з джерелом злості та гніву. Так, наприклад, якщо на роботі вас вилаяв начальник, то ви не влаштуєте вдома скандал через немитий посуд (на який вам зазвичай начхати), тому що у вас поганий настрій.

Душевна ж біль покликана звернути увагу на те, що у вашому житті відбувається щось погане. І це не завжди так очевидно, як горе від загибелі близької людини або зраду друга. Важливо вчасно відреагувати на біль і вжити заходів (вийти з ситуації, що травмує, припинити руйнівний вплив, звернутися за допомогою).

2. Намагайтеся міняти негативні переконання, що заважають.

Впоравшись з негативним переконання, ви зможете взяти контроль над ситуацією у свої руки. Ви будете в змозі спокійно і тверезо оцінити ситуацію, знайти розв'язання проблеми. Так просто почати діяти! До того ж ви перестанете витрачати сили на зайві негативні переживання і суєту.

3. Дбайте про свою самооцінку.

Самооцінку важливо культивувати й зміцнювати. Створивши здорову, міцну самооцінку, ви сформуєте свого роду фундамент або внутрішню опору, яка дозволить вам легше і з меншою шкодою проходити через складні життєві ситуації. І на відновлення піде менше часу, ніж при заниженій самооцінці.

4. Будьте милосердними до самих себе.

Зустрівшись зі знедоленням або невдачею, перестаньте себе картати та лаяти. Ваша душа (психіка) постраждала та потребує у цей момент турботи, а не виклику на ринг боїв без правил, де ви її остаточно доб'єте. Станьте самі собі другом, проявіть співчуття і турботу щодо себе. Вас і так буде кому посварити. А ось черги з тих, хто бажає подбати, щось не спостерігається.

5. Зупиняйте румінацію.

Єдиний спосіб не думати про рожеву мавпу, це почати думати про зеленого слона. Як тільки ви усвідомлюєте, що знову починаєте «пережовувати ментальну жуйку» з неприємностей або побоювань, зупиняйте себе і перемикайте увагу на що-небудь інше: погода, пташки, котики, наведення порядку, складання списку покупок на тиждень тощо. З часом потреба в румінації послабшає, а незабаром і зовсім зникне.

6. Будьте уважні до фактів, а не до інтерпретацій.

Всі події, які відбуваються в нашому житті, нейтральні. Ми самі фарбуємо їх в білий або чорний колір, наділяючи позитивного або негативного забарвлення. Намагайтеся уникати швидкоплинних висновків і пліток. Заведіть звичку звертатися до першоджерел. Спробуйте говорити про свої очікування вголос, а не просто тримати їх в голові та потім ображатися, що інша людина їх не виправдала. Це додасть спокою у ваше життя і захистить від розчарувань і необґрунтованих образ.

Люди стали активно дотримуватися особистої гігієни лише пару століть назад, і це збільшило тривалість життя на кілька десятків років. Цікаво, який ефект надасть дотримання людьми психічної гігієни?

Будьте здорові!