Такий пізнавальний процес як пам'ять полягає у запам'ятовуванні, збереженні, подальшому впізнанні та відтворенні того, що було раніше вивчено. Слід зазначити, що пам'ять лежить в основі навчання та виховання, набуття знань, особистого досвіду та формування навичок. Кожна дитина запам'ятовує та відтворює матеріал по-різному, тому що існують індивідуальні відмінності пам'яті. Вона може бути гарною щодо одних предметів, явищ і поганою до інших речей. Деякі діти чудово запам'ятовують вірші та дуже слабко математичні формули, правила, таблицю множення, інші – навпаки. Найчастіше погані результати запам'ятовування залежать не від низького рівня пам'яті, а від «поганої» уваги, незосередженості на процесі.
Сьогодні проблема розвитку пам'яті молодших школярів стає досить актуальною. В умовах 21 століття, коли постійно змінюються стандарти освіти та зростає потік інформації, навантаження на інтелектуальні функції молодшого школяра збільшується. Пам'ять молодших школярів у порівнянні з пам'яттю дошкільнят більш свідома та організована, але й у ній є недоліки.
У молодших школярів розвиненіша пам'ять наочно-образна, ніж смислова. Вони краще запам'ятовують конкретні предмети, обличчя, кольори, події. Це відбувається через переважання першої сигнальної системи. Наочна та образна пам'ять розвиваються краще, оскільки у школі в початкових класах дається багато конкретної, фактичної інформації.
До недоліків пам'яті молодших школярів відносяться невміння правильно організувати процес запам'ятовування, невміння розбити матеріал для запам'ятовування на розділи чи підгрупи, будувати план, вичленяти пункти, послідовно їх відтворювати, логічно вибудовувати запам'ятовування матеріалу.
Віковою особливістю розвитку пам'яті молодших школярів також є те, що в них слабко розвинена довільна увага на відміну з мимовільною. Тому зосередитись молодшому школяру досить важко, особливо якщо робота одноманітна та нецікава. Пам'ять стає довільною та керованою лише згодом.
Дітям віком від 6-7 до 9-10 років легше запам'ятати конкретні предмети, події та осіб, ніж описи, пояснення та визначення. Проте образна пам'ять має певні обмеження. Дитина іноді може перебільшити конкретні деталі, а деякі взагалі втратити.
Пам'ять у дітей молодшого шкільного віку вдосконалюється за допомогою різних способів запам'ятовування, пов'язаних з організацією та обробкою навчального матеріалу. Багато вчителів для розвитку пам'яті дітей у цьому віці проводять спеціальні вправи, ігри, діагностику та моніторинг, за допомогою яких підвищується їхня успішність та навчальна мотивація.
Діти мимоволі запам'ятовують навчальний матеріал, що викликає у них інтерес, який подається в ігровій формі та пов'язаний з яскравими образами, картинками. Однак, на відміну від дошкільнят, вони здатні цілеспрямовано, довільно запам'ятовувати матеріал, який не надто їм цікавий.
У своїй практиці я спостерігала за дітьми, які грали у різні інтелектуальні ігри. За допомогою цих ігор добре розвиваються пам'ять, сприйняття, мислення та увага. Дітям особливо подобаються ігри для запам'ятовування. Окремо я виділила б дві схожі ігри – «Thinkers Memory» та «ABC Memo Spiel». Суть цих ігор полягає у запам'ятовуванні багатьох карток, яким потрібно знайти пару. Всі картки спочатку перевертаються та дитині потрібно запам'ятати під час гри, де лежить якась пара. Це такий інтелектуальний тренажер, який сприяє розвитку пам'яті та зорового сприйняття, тренує увагу та посидючість, ефективно розвиває операційну пам'ять дитини. Гра дозволяє дитині ефективно конкурувати з однолітками за рівнем розвитку, помічаючи деталі, які вислизнули від уваги інших, відновлюючи в зорової пам'яті щойно побачену картину, легко концентруватися на головних елементах раніше отриманої інформації.
Спостерігаючи за тим, як грають діти, я помітила, що молодші школярі краще справляються із запам'ятовуванням та відтворенням карток, ніж старші дошкільнята. Це пов'язано з тим, що у молодших школярів краще розвинена увага та посидючість, оскільки вони вже навчаються у школі, де від них вимагають вчити вірші, робити домашнє завдання, бути дисциплінованими. А старші дошкільнята або ходять до садка, де від них не вимагають такої роботи, або виховуються вдома батьками. Тому що вони не сидять за партою більшу частину дня, вони люблять рухатися, нетерплячі та непосидючі. Їм швидко перестає подобатися гра, вони втрачають інтерес та увагу, тому менше запам'ятовують.
Але все це, звичайно, залежить від дитини. Діти всі різні, хтось з дитинства посидливий та терплячий, може довго концентруватися на чомусь одному, а хтось – навпаки. Пам'ять молодших школярів, у порівнянні з пам'яттю старших дошкільнят, більш свідома та організована. Вона тісно переплітається з увагою та індивідуальними характеристиками дитини. Пам'ять у молодшому шкільному віці має яскраво виражений пізнавальний характер. Мимовільна пам'ять дитини в цьому віці поступово набуває рис довільності, стаючи свідомо регульованою та опосередкованою.