«Ми часто намагаємося жити так, ніби смерті немає,
але діти знають, що це неправда».
Ірина Бєляєва
Перші питання про смерть у дітей можуть виникати з трьох років та батькам треба бути готовими до цього. До того, як говорити з дитиною про цю тему, дорослому важливо розібратися зі своїм ставленням до смерті. Якщо малюк побачить ваш страх, він може йому передатись. Те, «що» і «як» ви відповісте на перше запитання дитини, буде фундаментом для її подальшого уявлення про смерть.
Постарайтеся відповісти на всі питання, адже якщо ви ухилитесь від якихось, дитина зі своєю бурхливою фантазією додумає сама.
Як відповідати?
Чесно, спокійно та не говорити більше, ніж запитують. Ніхто не знає, що після, але є багато припущень. Можете розповісти про деякі з них й про те, яке з них вам найближче.
Діти часто запитують: чи помруть батьки, чи помре він сам. Цілком гарною може бути така відповідь: «Я і тато постараємося дуже берегти себе й жити довго-довго. Коли настане час мені помирати, ти будеш уже дорослим, і в тебе будуть свої діти, а може й онуки. Люди, як правило, вмирають, дуже старенькі».
Якщо дитина мала досвід втрати близького від хвороби чи нещасного випадку, важливо пояснити, що це не правило, а виняток. Наше тіло вміє справлятися з багатьма захворюваннями, можна на прикладі Т-лімфоцитів розповісти про клітини «солдатиків», які переслідують віруси та допомагають людям одужати. Але дуже рідко у них не виходить, на жаль. Важливо пояснити малюкові, що якщо хтось хворіє, далеко не факт, що ця людина помре.
І дуже важливо! Не порівнюйте смерть зі сном! Це може призвести до страху сну та нічних кошмарів. Поясніть дитині різницю у роботі тіла під час сну та після смерті.
Якщо малюк, на вашу думку, дуже багато цікавиться цим питанням, попросіть його намалювати те, що його непокоїть. Або написати казку про хлопчика (дівчинку), який теж шукає відповіді.
І, звичайно, ви разом можете почитати дитячі книги про смерть.
Що почитати?
Ось список із тих, які найбільш підходять:
- «А дідусь у костюмі?» Амелі Фрід та Джекі Гляйх
- «Голос монстра» Патріка Несса
- «Мій дідусь був вишнею» Анджели Нанетті
- «Книга про смерть» Пернілла Стальфельт
- «Як дідусь став привидом» Кім Фупс Окесон
- «Острів мого дідуся» Бенджі Девіс