Часто батьки, вирішивши звернутися до психолога з приводу проблем, які виникли у дитини, не знають, як же їй про це повідомити.
Як підготувати дитину? Як не налякати? Як зробити так, щоб вона сама захотіла прийти?
Поговоримо про це.
Отже, перше, що ви повинні зробити, так це чесно розібратися зі своїми установками в розумінні діяльності психолога. Особливо важливо відстежити свої негативні установки, тривоги й страхи.
Психолог – це не каральний орган, не лікар, не вчитель, не суддя, не чарівник та інші «ні...». Психолог – це фахівець, який працює тільки зі здоровими людьми (дітьми) і допомагає їм розібратися з труднощами, що виникли, знайти вихід з проблемної ситуації, налагодити відносини. Психолог не карає, не «вправляє мозок», не переробляє тощо. Він допомагає переоцінити, зрозуміти, спробувати по-іншому.
Оптимальним буде, якщо спочатку з психологом поговорите ви самі без дитини. Ви зможете обговорити з ним свої тривоги, чіткіше сформулювати думки. До того ж особистий контакт допоможе вам познайомитися з фахівцем і вирішити, чи готові ви довірити йому себе і свою дитину. Ваше спокійне і впевнене ставлення до майбутнього відвідування дитиною психолога знизить і її занепокоєння.
Друге, що потрібно зробити – правильно налаштувати дитину на зустріч. Поясніть куди ви йдете, чому їй і вам це потрібно, і що доброго вона може отримати від зустрічі. Скажіть чесно, що ви за неї хвилюєтеся, переживаєте і хочете допомогти.
Ні в якому разі не лякайте, не погрожуйте і не принижуйте дитину необхідністю йти до психолога. Бажано розповідати про майбутню подію таким чином, щоб не викликати негативних емоцій, а зацікавити.
Дитині 4-7 років можна сказати, що ви підете у цікаве місце, де можна пограти, помалювати та поговорити з тітонькою (дядьком) – психологом. Можете запропонувати дитині взяти з собою улюблену іграшку чи малюнок.
Школяру 8-11 років краще коротко пояснити, до якого фахівця ви збираєтеся піти. Наприклад, психолог – це людина, яка може допомогти з… і додайте ту проблему, з якою ви хочете звернутися: проблеми у навчанні, погані сни, сварки з батьками чи братами/сестрами, часті хвороби тощо.
На запитання: «А що він робитиме?» – можна відповісти: «Ви гратимете, малюватимете, розмовлятимете».
Якщо дитина турбується, можна сказати: «Ми підемо разом. Я буду поряд з тобою. Буде цікаво та весело».
Підлітків умовити, звісно, складніше. Дуже важливо бути чесними, бо втратити довіру підлітка дуже легко. Важливо озвучити свою занепокоєння. Можна чесно визнати, що ви дуже хочете допомогти або налагодити мирні відносини з ним, але не знаєте як. Скажіть, що психолог нікого не лікує, до нього приходять здорові люди, які мають складний період і яким потрібна порада.
На заяву: "У мене все добре!", "Я в порядку!" - Не потрібно відразу ж вказувати на місця, де у підлітка «не все гаразд». І можна сказати: «Психолог не зможе порадити мені, як правильно з тобою спілкуватися, бо жодного разу тебе не бачив, не знає і не розуміє який (яка) ти. Для цього треба з ним хоч зустрітися».
Також необхідно сказати підлітку, що розмова з психологом дуже важлива і для нього самого. Його ніхто не вчитиме, лаятиме або вказуватиме, що робити. Він зможе поділитися потаємними думками та переживаннями, і це залишиться таємницею для всіх. Навіть для вас!
Грамотний і досвідчений психолог за першої зустрічі зможе налагодити контакти з дитиною так, щоб він захотів прийти до нього вкотре. Якщо цього не сталося і дитина не хоче ходити до психолога, потрібно просто звернутися до іншого фахівця.
Удачі та благополуччя вам та вашим дітям!
Якщо після прочитання цієї статті ви відчули, що деякі думки зачепили вас особливо сильно — це нормально. Іноді одна фраза може нагадати про те, що ми довго ховали всередині. Такі моменти — гарний привід зупинитися й прислухатися до себе. І якщо ви відчуваєте, що хочете поговорити, розібратися в собі, отримати підтримку — не відкладайте це надовго. На нашому сайті ви завжди можете звернутися по допомогу до психолога онлайн.