Очевидно, що мільйони людей в Україні, де б вони не перебували, не в змозі почуватися спокійно. На карті країни практично відсутні такі зони. Окремі міста можна вважати "благополучними" тільки відносно, з великою натяжкою. Ні про який психологічний комфорт не йдеться. І річ навіть не в кількості повітряних тривог, обстрілів, прильотів, руйнувань і жертв. Фактично, ми всі поставлені в роль жертв.
Найбільш травмуючим стає наш інформаційний простір. Це - постійний потік важких новин і джерело стресу. Власне, під час війни по-іншому й не може бути. Інформаційний стрес (як і будь-який інший) сам по собі - ще не катастрофа для психічного здоров'я. Очевидно, що ми відчуваємо безліч стресів від самого народження і навчилися долати їх щодня.
А тепер від очевидного перейдемо до сфери специфічного.
Страшний так званий дистрес. Простими словами це - стан страждання, за якого людина не може повністю адаптуватися до стресових факторів і викликаного ними стресу. Як наслідок - вона починає демонструвати дезадаптивну поведінку. Страшний дистрес тому, що його негативний вплив часто проявляється не тільки в гострій ситуації, а й "коли все минуло" (тобто після її закінчення). Дистрес має звичку викликати психічні порушення, що підлягають лікуванню. А під час війни без відповідного лікування наслідки дистресу призводять до посилення стану.
Ми не будемо занурюватися в сферу психіатрії. Однак, можемо назвати поширені стани, з якими стикаються у своїй роботі психологи і психотерапевти.
Список того, як війна "відгукується" нам через дистрес, доволі об'ємний. Звернемо увагу на основне:
- постійна тривожність, нав'язливі страхи;
- дратівливість, зниження вольової спрямованої активності;
- емоційні качелі: збудження ("метання") - загальмованість ("оглушеність");
- порушення сну і харчової поведінки;
- зниження фізичного і психічного ресурсу;
- неврозоподібні стани;
- ознаки синдрому емоційного вигорання;
- психосоматичні захворювання;
- ознаки формування патології особистості;
- соціальна дезадаптація.
Повторимо, список далеко не повний. Але, якщо ви, за допомогою психолога (або самостійно) виявили хоча б 3 "свої" ознаки, є прямий сенс звернутися за медичною підтримкою. Чому не за допомогою? Для мене відповідь проста: "Можливості нашої нервової системи НЕ безмежні. І зараз їй потрібна медична підтримка. Саме для того, щоб не зануритися в хворобу". За 3-х ознак цілком можливо відновити енергетичний потенціал особистості за короткий час. Тут головне не дійти до стадії важких розладів. Ніхто з нас - "не барон Мюнхаузен", щоб витягти самого себе за волосся з наслідків дистресу. Але кожен із нас - "homo sapiens" (людина розумна).
Отже:
- Формуємо ОСОБИСТИЙ інформаційний простір. Читаємо тільки 1-2 обрані новинні канали.
- Наповнюємо інформаційний простір КОРИСНОЮ та ПРИЄМНОЮ інформацією (про здоров'я, природу, мистецтво, психологію, хобі тощо).
- НЕ ЧИТАЄМО НОВИНИ ПРО ВІЙНУ ПЕРЕД СНОМ.
- Знаходимо приємне спілкування з приємними людьми.
- Гармонізуємо спілкування з близькими.
- Не ігноруємо фахівців у галузі ментального здоров'я. Приймаємо медичну підтримку.
- Живемо надією на краще.
- Створюємо гармонійну особисту ментальну програму.
Миру нам усім і здоров'я на довгі роки!