| Загальний опис методики | |
|---|---|
| Назва методики | Метод незакінчених речень у міждисциплінарному дослідженні соціально-демографічних та лінгвокультурних особливостей (анкета «Особливості мого світогляду») |
| Автор(и) методики | Віталій Шимко (Університет Григорія Сковороди в Переяславі); метод незакінчених речень — класична проєктивна техніка |
| Рік створення / адаптації | 2022 (збір даних — листопад 2022) — 2023 (публікація) |
| Теоретична основа методики | Структурно-онтологічна методологія соціальних, гуманітарних та поведінкових наук: світогляд людини — «мапа» її потенційної поведінки, мовленнєві фокуси уваги — індикатори декларативної готовності до дій; прихований експеримент — аналізується не зміст, а світоглядна форма (локація цінності у смисловому просторі) |
| Конструкт, який вимірюється | Ціннісний вектор особистості (егоцентризм — етноцентризм — соціоцентризм), ставлення до майбутнього і минулого, поведінкові стратегії («соціальна норма», «продуктивність», «самоповага/гідність»), семантична деталізація світогляду |
| Мета застосування | Виявлення особистісних чинників соціальної поведінки (зокрема колабораціонізму); визначення мішеней соціально-реабілітаційної роботи |
| Цільова аудиторія | Дорослі; в апробації — суб'єкти пробації, засуджені за колабораційну діяльність, і працівники органів пробації |
| Вікові межі застосування | Дорослі (20–75 років у дослідженні) |
| Формат методики | Анкета (соціодемографія, поведінкові звички, світоглядні питання) + проєктивний блок незакінчених речень |
| Структура методики | 10 стемів незакінчених речень: «Найбільш цінним в моєму житті є…», «Якщо б можна було повернутись в минуле, то я…», «Я поважаю тих людей, які…», «Для того, щоб суспільство було здоровим, потрібно…», «Колись настане час і я…», «Найкращий друг це…», «Я вважаю, що в сучасному світі сім'я…», «Кожна нормальна людина повинна…», «Більше за все мені не подобається в інших людях…», «Сучасне суспільство повинно найбільше дбати про…» |
| Формат відповідей | Вільне письмове завершення речень; кодування за категоріями (локація цінностей, тип майбутнього, готовність до змін, кількість семантичних одиниць) |
| Час проходження | Орієнтовно 20–30 хвилин (повна анкета) |
| Спосіб проведення | Індивідуально; анонімно; формально-лінгвістичні характеристики відповідей зазвичай не усвідомлюються і не контролюються респондентами |
| Особливості інтерпретації | Локація цінності: тільки на собі — егоцентризм, на «своїх» (родина, група) — етноцентризм, за межами «своїх» — соціоцентризм; сприйняття майбутнього: втілення мрій / сімейне / гедоністичне / суспільне / егоцентричне / заперечення; ставлення до минулого: заперечення (шок) / відмова від змін / готовність до змін; рівень семантичної деталізації — індикатор ціннісної зрілості й емоційного інтелекту |
| Сфера застосування | Юридична психологія, пробація, соціальна реабілітація, психолінгвістика, політична психологія |
| Наявні адаптації та переклади | Авторська українськомовна анкета; емпіричні дані й інструментарій розміщено в репозиторії Harvard Dataverse |
| Джерело / основна публікація | Шимко В. Метод незакінчених речень в міждисциплінарному дослідженні соціально-демографічних та лінгвокультурних особливостей засуджених за колабораційну діяльність. Psycholinguistics. 2023. 34(1). С. 173–203. https://doi.org/10.31470/2309-1797-2023-34-1-173-203 |
| Психометричні характеристики методики | |
|---|---|
| Надійність (Reliability) | |
| Внутрішня узгодженість | Даних немає |
| Ретестова надійність | Даних немає |
| Валідність (Validity) | |
| Construct validity конструктна валідність |
Даних немає |
| Criterion validity критеріальна валідність |
Диференційна здатність (ключові результати): локація цінностей — егоцентрична локація у колаборантів 32.76 % проти 16.06 % у контрольній групі, етноцентрична — 63.79 % проти 83.42 %, кожен крок від егоцентризму до соціоцентризму зменшує ймовірність належності до групи колаборантів на 48.6 % (логістична регресія); сприйняття майбутнього — «втілення мрій» виявив лише 1.72 % колаборантів проти 14.60 % у контролі, наявність мрії зменшує ймовірність потрапляння до групи колаборантів на 94.5 %; семантична деталізація — для опису «негативу в інших» колаборанти використовують не більше 3 семантичних одиниць, працівники пробації — до 7 (показник ціннісної сформованості та емоційного інтелекту); готовність до змін — декларативна готовність у 63.79 % колаборантів, відмова від змін — 25.86 %, заперечення минулого (шокова реакція) — 10.34 %: диференціює мішені реабілітації |
| Convergent validity конвергентна валідність |
Даних немає |
| Discriminant validity дискримінантна валідність |
Даних немає |
| Факторна структура | |
| EFA | Даних немає |
| CFA | Даних немає |
| Нормування та вибірка стандартизації | |
| Основні характеристики | Експериментальна група — 58 суб'єктів пробації, засуджених за колабораційну діяльність (20–75 років, 29.3 % жінок); контрольна — 388 працівників пробації (20–63 роки, 70.6 % жінок); листопад 2022; частка відмов 9.38 %; статистика: факторний, регресійний аналіз, значущість p < 0.01 |
| Наявність української вибірки | Так — дослідження на українських вибірках; дотримано етичні стандарти, дані відкрито у Harvard Dataverse |
| Нормативні значення | Проєктивно-дослідницький інструмент: 5 із 10 стемів виявили статистично значущі міжгрупові відмінності; класична стандартизація (норми, альфа) не передбачена; перспектива — оцінка прогностичного потенціалу та ретестові вимірювання після психокорекційних втручань |