Загальний опис методики
Назва методики	Методика дослідження акультураційних процесів Дж. Беррі (Mutual Intercultural Relations in Plural Societies, The MIRIPS Questionnaire), україномовна версія
Автор(и) методики	John W. Berry (Queen's University, Канада; проєкт MIRIPS, 2006). Україномовна адаптація — Ярина Андрушко (Національний університет «Львівська політехніка»; запрошена науковиця Університету Пенсильванії)
Рік створення / адаптації	2006 (опитувальник MIRIPS); україномовна адаптація — 2022–2023
Теоретична основа методики	Класична модель акультурації Дж. Беррі: залежно від збереження власної культури та прийняття нової виокремлюються чотири стратегії — інтеграція, асиміляція, сепарація, маргіналізація; змінні акультурації поділяються на умови, орієнтації та результати; акультурація розглядається як процес взаємодії особистості з новою культурною групою
Конструкт, який вимірюється	Провідні стратегії акультурації, етнічна та громадянська ідентичність, типологія безпеки (культурна, економічна, фізична + інтегральний показник), сприйняття дискримінації, задоволеність життям і собою, рівні тривоги й депресії, соціокультурна дезадаптація, соціальні установки
Мета застосування	Комплексне дослідження акультураційних процесів мігрантів; допомога психологам і психотерапевтам у роботі з клієнтами, які переживають культурний шок і труднощі адаптації
Цільова аудиторія	Дорослі мігранти (в адаптації — українські вимушені мігранти у США)
Вікові межі застосування	Від 18 років (вибірка адаптації — 18–58 років)
Формат методики	Комплексний самозвітний опитувальник із багатьох блоків (міні-методик)
Структура методики	Блоки 1–13 — біографічні дані, мови, міжетнічні контакти; блок 14 — культурна ідентичність; 15 — безпека (культурна: 5 пунктів, економічна: 4, фізична: 4; інтегральний показник); 16 — акультураційні установки (16 пунктів: сепарація 1, 4, 8, 14; маргіналізація 2, 3, 7, 13; інтеграція 5, 9, 15, 16; асиміляція 6, 10, 11, 12); 17 — сприйняття дискримінації (5); 22 — задоволеність собою (10); 23 — задоволеність життям; 24 — тривога (7) і депресія (8); 25 — соціокультурна дезадаптація (20); 26 — шкала соціальної бажаності (12); повний текст і ключі наведено в додатку до статті
Формат відповідей	Переважно 5-бальні шкали згоди («абсолютно не згоден» … «абсолютно згоден»); блок дезадаптації — 5-бальна шкала труднощів; блок частоти станів — «ніколи … завжди»
Час проходження	Орієнтовно 25–35 хвилин (повний комплекс)
Спосіб проведення	Індивідуально, онлайн; в адаптації — система RedCap, документація завірена етичним комітетом (IRB), добровільна участь з інформованою згодою
Особливості інтерпретації	За кожною шкалою підраховується середнє значення; профіль стратегій показує домінантну акультураційну орієнтацію (у вибірці українців у США: асиміляція 33 %, інтеграція 26 %, маргіналізація 25 %, сепарація 16 %); інтеграція вважається найефективнішою стратегією адаптації; результати інтерпретуються разом із показниками безпеки та психоемоційних станів
Сфера застосування	Крос-культурна психологія, психологія міграції, супровід вимушених мігрантів і біженців, міжнародні порівняльні дослідження
Наявні адаптації та переклади	Опитувальник MIRIPS використано в багатьох країнах (проєкт охоплює десятки культур); модифікована версія для внутрішньо переміщених українців — Б. Плескач (2020); повна україномовна адаптація — 2023
Джерело / основна публікація	Berry J. W. Mutual Intercultural Attitudes in Plural Societies: The MIRIPS Project. Psychology Department, Queen's University, Kingston, Canada, 2006. Андрушко Я. Результати адаптації методики вивчення акультурації мігрантів Дж. Беррі на українській вибірці. Інсайт: психологічні виміри суспільства. 2023. № 10. С. 90–115. https://doi.org/10.32999/2663-970X/2023-10-5

Психометричні характеристики методики
Надійність (Reliability)
Внутрішня узгодженість	Альфа Кронбаха всіх шкал у діапазоні 0.793–0.934: інтегральний показник безпеки 0.934, культурна безпека 0.913, економічна 0.907, фізична 0.904, тривога 0.901, депресія 0.897, маргіналізація 0.876, задоволеність собою 0.874, асиміляція 0.873, сепарація 0.865, інтеграція 0.845, соціокультурна дезадаптація 0.793
Ретестова надійність	Повторне опитування 410 респондентів через чотири місяці: r = 0.815 (p < 0.01); усі шкали демонструють високі й сильні кореляції між ідентичними замірами
Валідність (Validity)
Construct validity конструктна валідність	Внутрішні кореляції шкал сильні й закономірні: інтегральний показник безпеки × культурна безпека r = 0.807, × економічна r = 0.787, × фізична r = 0.766; інтеграція × асиміляція r = 0.635; депресія × соціокультурна дезадаптація r = 0.578 (p < 0.01); лінгвістична валідність — переклад за участі двох незалежних експертів зі зворотним перекладом і консультаціями з автором методики Дж. Беррі
Criterion validity критеріальна валідність	У публікації не наведено
Convergent validity конвергентна валідність	Контекстуальна валідність через шкали Коннора–Девідсона (CD-RISC-10) та резильєнтності Вагнільда–Янга: інтегральний показник безпеки × резильєнтність r = 0.405, інтеграція × резильєнтність r = 0.156, задоволеність собою × резильєнтність r = 0.345 (p < 0.01); сумнівне значення асиміляція × стресостійкість (у таблиці статті r = 0.93 — ймовірна одруківка) тут не наводиться
Discriminant validity дискримінантна валідність	Очікуваний обернений зв'язок: сприйняття дискримінації × стресостійкість r = −0.200 (p < 0.01); зв'язок задоволеності життям із резильєнтністю обернений (r = −0.249) — суперечність, яку автори окремо обговорюють
Факторна структура
EFA	Факторний аналіз виокремив чотири фактори, що пояснюють 80.0 % розкиду даних: «акультурація та сприйняття дискримінації» (40 %), «психологічні стани» (16 %), «безпека» (14 %), «задоволеність собою» (10 %) — структура відповідає оригінальній методиці
CFA	Конфірматорний факторний аналіз у публікації не проводився
Нормування та вибірка стандартизації
Основні характеристики	502 респонденти — українські вимушені мігранти у США (269 жінок, 233 чоловіки; середній вік 27 років, діапазон 18–58; 53.6 % проживають у США 1–2 роки); збір даних — грудень 2022 — червень 2023, система RedCap, документація завірена етичним комітетом (IRB); критерій Шапіро–Вілка підтверджує нормальність розподілу; частина коефіцієнтів у таблицях статті має друкарські розбіжності з текстом — тут наведено значення з основного тексту
Наявність української вибірки	Так — адаптація на вибірці українських вимушених мігрантів (на інші приймаючі країни результати слід поширювати обережно)
Нормативні значення	Тестові норми не розроблялися (приблизні нормативні значення запропоновано лише для модифікованої версії Б. Плескача для внутрішньо переміщених осіб — це окремий варіант методики)