Загальний опис методики
Назва методики	Методика «Карта бойового досвіду»
Автор(и) методики	Олена (О. О.) Борисова, мультидисциплінарна команда психореабілітації військових клініки сімейної медицини «ProMed», м. Одеса
Рік створення / адаптації	2022–2023 (розроблена в практичній роботі з учасниками бойових дій)
Теоретична основа методики	Психотравма як психічна репрезентація події, що зумовлює тривалі фізичні, психічні й особистісні розлади; уявлення про пам'ять як «архів», у якому класифіковані спогади стають доступнішими для психокорекційної переробки, десенсибілізації та десенситизації; потреба в автентичних українських протоколах роботи з травмами війни
Конструкт, який вимірюється	Структура травматичного бойового досвіду: перелік і тематична класифікація травмівних подій та вражень, що перевантажують психіку військовослужбовця
Мета застосування	Упорядкування «архіву пам'яті» — зменшення емоційного та когнітивного перевантаження (флешбеки, румінації, «ураган картинок»), стабілізація психоемоційного стану, підготовка травмівного матеріалу до психотерапевтичної роботи; дає психологу структуровану мапу травматичного матеріалу клієнта для планування психокорекційної та психотерапевтичної роботи
Цільова аудиторія	Військовослужбовці — учасники бойових дій, які проходять лікування/реабілітацію після бойових травм; члени їхніх родин
Вікові межі застосування	Дорослі
Формат методики	Структуроване психологічне інтерв'ю з аналітичним оформленням результатів у вигляді схеми-карти
Структура методики	Два етапи: 1) психоедукація — зрозуміла інформація про нервову систему, вплив гормонів на емоції, систему пам'яті (метафора «архіву пам'яті»); 2) складання карти — психолог керує процесом, збирає інформацію про важкі/травмуючі події різних сфер бойового життя; відповіді оформлюються як карта або «мішок з кишенями» спогадів, класифікованих за темами
Формат відповідей	Вільні відповіді отримувача послуг на керовані запитання психолога
Час проходження	Одна або кілька сесій (залежно від обсягу досвіду)
Спосіб проведення	Індивідуально, у кабінеті психолога, в межах мультидисциплінарної психореабілітації
Особливості інтерпретації	Використовується авторська класифікація бойових психотравм: травма втрати побратима (найпоширеніша — у всіх отримувачів послуг), травма відняття життя (частіше в осіб за 40; вживаються терміни «ліквідація»/«знищення», не «вбивство»), травма свідка (масова загибель), «командирська» травма (несправедливість, невиправданий ризик), травми медичної сфери (якість допомоги, нефіксовані контузії, ВЛК), травма зради своїх (здача позицій, доноси, «яскраві хустки»), моральні травми (боягузтво чи зловживання командирів, мародерство); окремі категорії травм (втрата побратима) потребують спеціальних протоколів проживання втрати, адаптованих до умов служби (брак часу, фізичні навантаження, повернення в зону бойових дій)
Сфера застосування	Військова психологія, психореабілітація ветеранів, кризова психологічна допомога, робота мультидисциплінарних команд
Наявні адаптації та переклади	Авторська українська методика; враховує культурні, соціальні, історичні та духовні особливості російсько-української війни, які не покривають іноземні протоколи
Джерело / основна публікація	Борисова О. О. Нариси з кабінету психореабілітації військових: методика «Карта бойового досвіду». Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія: Психологія. 2023. Т. 34 (73), № 3. С. 1–6. https://doi.org/10.32782/2709-3093/2023.3/01

Психометричні характеристики методики
Надійність (Reliability)
Внутрішня узгодженість	Даних немає
Ретестова надійність	Даних немає
Валідність (Validity)
Construct validity конструктна валідність	Феноменологічне підґрунтя: у бійців неодноразово фіксується емоційне і когнітивне перевантаження великою кількістю тяжких вражень («застрявання в урагані картинок»), флешбеки та румінації; аналітична робота з упорядкування «архіву пам'яті» полегшує доступ до спогадів для подальшої десенсибілізації
Criterion validity критеріальна валідність	Клінічні спостереження: методика узагальнює практичний матеріал роботи мультидисциплінарної команди з психореабілітації військових та членів їхніх родин (з 2022 року, м. Одеса) з учасниками бойових дій 2022–2023 років; зафіксовано корисний ефект — стабілізацію психоемоційного стану та зменшення рівня внутрішньої напруги отримувачів послуг
Convergent validity конвергентна валідність	Даних немає
Discriminant validity дискримінантна валідність	Даних немає
Факторна структура
EFA	Даних немає
CFA	Даних немає
Нормування та вибірка стандартизації
Основні характеристики	Методика є якісною (не тестовою): психометрична стандартизація не передбачена, кількісні показники надійності та валідності не обчислювались; автором заявлено подальшу розробку — вироблення протоколу бесіди та складання розширеної класифікації бойових травм і психотравм, результати буде представлено професійній спільноті в наступних публікаціях
Наявність української вибірки	Так — методика створена і застосовується в роботі з українськими Захисниками і Захисницями
Нормативні значення	Психометричні шкали й норми не передбачені (якісна методика)