Загальний опис методики
Назва методики	Методика «Когнітивні особливості суб'єктивного благополуччя» (КОСБ-3)
Автор(и) методики	Олександра Калюк, Олена Савченко (КНЕУ імені Вадима Гетьмана)
Рік створення / адаптації	2021 (розробка й апробація) — 2022 (публікація)
Теоретична основа методики	Гедоністичний підхід до благополуччя (Н. Бредберн, Е. Дінер): суб'єктивне благополуччя як комплексне переживання, засноване на позитивному сприйнятті результатів своєї активності; авторська трикомпонентна модель — емоційний (регулятивна функція), когнітивний (оцінна) та поведінковий (адаптаційна) компоненти
Конструкт, який вимірюється	Когнітивний компонент суб'єктивного благополуччя — оцінка задоволеності різними сферами та аспектами власного життя
Мета застосування	Діагностика когнітивних аспектів суб'єктивного благополуччя; виявлення чинників, що сприяють або заважають переживанню благополуччя молоддю
Цільова аудиторія	Особи юнацького віку, студентство
Вікові межі застосування	16–25 років
Формат методики	Самозвітний опитувальник
Структура методики	20 тверджень, 3 шкали: «Задоволеність власним життям» (7 пунктів: 1, 2, 5, 10, 13, 15, 18), «Невдоволеність собою та розчарування в житті» (6 пунктів: 6, 7, 16, 17, 19, 20), «Задоволеність відносинами з іншими» (7 пунктів: 3, 4, 9, 12, 14 — прямі; 8, 11 — зворотні); загальний рівень задоволеності = Ш1 + Ш3 − Ш2; шкала «Задоволеність самореалізацією» вилучена на етапі стандартизації через невідповідність нормальному розподілу
Формат відповідей	5-бальна порядкова шкала Лайкерта: від 1 — «повністю не погоджуюсь» до 5 — «повністю погоджуюсь»
Час проходження	Орієнтовно 5–10 хвилин
Спосіб проведення	Індивідуально або групово
Особливості інтерпретації	Сирі бали переводяться у станайни; високий загальний рівень — задоволення різними аспектами життя, сприйняття умов як комфортних, довірливі тривалі стосунки; низький — невдоволеність діяльністю, досягненнями та колом спілкування, зневіра у власних силах, розчарування життям
Сфера застосування	Позитивна психологія, психологія благополуччя, психологічне консультування молоді, наукові дослідження
Наявні адаптації та переклади	Авторська українськомовна методика
Джерело / основна публікація	Савченко О. В., Калюк О. О. Методика діагностики когнітивних аспектів суб'єктивного благополуччя особистості. Організаційна психологія. Економічна психологія. 2022. № 1 (25). С. 89–101. https://doi.org/10.31108/2.2022.1.25.10

Психометричні характеристики методики
Надійність (Reliability)
Внутрішня узгодженість	Альфа Кронбаха: задоволеність власним життям 0.78, задоволеність самореалізацією 0.77 (шкалу згодом вилучено), невдоволеність собою 0.74, задоволеність відносинами 0.77, загальна шкала 0.70; дискримінативність пунктів — коефіцієнт δ Фергюсона: середній показник 0.86, два питання із «сумнівним» результатом (<0.7) вилучено
Ретестова надійність	Повторне тестування через 5 місяців (n = 47): задоволеність життям 0.78, самореалізація 0.59, невдоволеність собою 0.61, відносини 0.70, загальний рівень 0.79 (усі p = 0.001)
Валідність (Validity)
Construct validity конструктна валідність	Даних немає
Criterion validity критеріальна валідність	Даних немає
Convergent validity конвергентна валідність	Зі «Шкалою психологічного благополуччя» К. Ріфф: задоволеність життям × управління середовищем 0.624, × самосприйняття 0.572; загальний рівень × психологічне благополуччя 0.491 (p ≤ 0.001). З опитувальником «Задоволеність життям» Н. Мельникової: задоволеність життям × життєва включеність 0.695, × розчарованість у житті −0.604; загальний × загальний показник 0.505
Discriminant validity дискримінантна валідність	Даних немає
Факторна структура
EFA	Факторний аналіз (метод головних компонент, варимакс): 4 незалежні фактори пояснюють 53 % дисперсії; з 42 первинних питань залишено 26, у кінцевій версії — 20
CFA	Даних немає
Нормування та вибірка стандартизації
Основні характеристики	Загалом 341 студент закладів вищої освіти м. Києва 16–25 років; етап розробки — 85 осіб (71 % жінок, середній вік 20.2), стандартизація — 256 осіб (67 % жінок, середній вік 20.3); розподіл перевірено за алгоритмом М. Плохинського
Наявність української вибірки	Так — розробка і стандартизація повністю на українській студентській вибірці
Нормативні значення	Тестові норми у шкалі станайнів; загальний рівень задоволеності: низький ≤ 23, середній 24–38, високий ≥ 39 балів (станайни 1–3 / 4–6 / 7–9)