| Загальний опис методики | |
|---|---|
| Назва методики | Методика оцінки стресу і психологічного відновлення «СВ» (стресове відновлення; в авторському тексті також «Українська резільєнтність») |
| Автор(и) методики | Дар'я Гудир-Наумова (Київський інститут сучасної психології та психотерапії; Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна») |
| Рік створення / адаптації | 2023–2024 (оригінальна українська розробка; збір первинних даних — літо 2023 р., публікація — 2024 р.) |
| Теоретична основа методики | Концепція резільєнтності як здатності особистості успішно адаптуватися і долати стресові події, зберігаючи психічне здоров'я (Лазос, 2018); розробка спирається на традицію шкал стійкості RS, CD-RISC, RSA, BRS та емпіричний матеріал вільних описів досвіду війни |
| Конструкт, який вимірюється | Стрес, стресові реакції та резільєнтність (психологічне відновлення) українців у контексті війни: пережиті стресові події, швидкість і способи відновлення, рівень адаптації, стресові реакції, локус контролю |
| Мета застосування | Комплексне вивчення стресостійкості населення під час війни; організація бесіди з постраждалими від війни; дослідницькі цілі |
| Цільова аудиторія | Цивільні дорослі громадяни України, які пережили стресові події воєнного часу (не комбатанти) |
| Вікові межі застосування | Дорослі 23–50 років (вибірки розробки; середній вік 35.7 року) |
| Формат методики | Самозвітний опитувальник (self-report questionnaire) |
| Структура методики | 50 тверджень (з 54 початкових вилучено 4 за результатами перевірки узгодженості), розташованих випадковим чином; 6 змістових шкал: «Стресові події» (8), «Відновлення (час)» (6), «Дії, спрямовані на відновлення» (8), «Нормальний рівень адаптації», «Стресові реакції», «Локус контролю» + шкала соціальної бажаності (4) |
| Формат відповідей | Дихотомічна шкала «так» / «ні»; оцінка здійснюється окремо за кожною шкалою (шкали змістовно не пов'язані між собою) |
| Час проходження | У публікації не наведено (50 коротких тверджень) |
| Спосіб проведення | Індивідуально або групово; онлайн (Google Forms) та письмовий формат |
| Особливості інтерпретації | Низька внутрішня узгодженість шкал 1–3 є природною: пережиті травматичні події не пов'язані між собою, а у шкалі часу відновлення респондент обирає з альтернатив; факторний аналіз і стандартизація ще не проведені — на цьому етапі методика придатна для структурування бесіди з постраждалими та досліджень |
| Сфера застосування | Кризова психологія, психологія травми, дослідження резільєнтності цивільного населення під час війни, консультативна практика |
| Наявні адаптації та переклади | Оригінальна українська методика; перекладів іншими мовами наразі немає |
| Джерело / основна публікація | Гудир-Наумова Д. Розробка та валідизація методики оцінки стресу і психологічного відновлення: досвід українських громадян у контексті війни. Психологія та психосоціальні інтервенції. 2024. № 2(8). С. 28–36. https://doi.org/10.48020/mppj.2024.02.02 |
| Психометричні характеристики методики | |
|---|---|
| Надійність (Reliability) | |
| Внутрішня узгодженість | Cronbach's alpha після вилучення 4 тверджень: «Нормальний рівень адаптації» — 0.7692, «Стресові реакції» — 0.8640, «Локус контролю» — 0.8547. Для шкал стресових подій (0.3786), часу відновлення (0.2873) і дій відновлення (0.4887) низька узгодженість очікувана — їхні пункти за задумом не корелюють між собою |
| Ретестова надійність | Тест-ретест з інтервалом 3 місяці (n = 110): коефіцієнти кореляції за шкалами 0.787–0.913 (нижчий у шкали стресових подій — частина респондентів пережила нові події війни) |
| Валідність (Validity) | |
| Construct validity конструктна валідність | Змістову базу опитувальника сформовано емпірично — з типових висловлювань 150 респондентів про пережиті стреси війни та способи подолання, згрупованих за шкалами за критерієм частоти |
| Criterion validity критеріальна валідність | У публікації окремо не перевірялась |
| Convergent validity конвергентна валідність | Значущі кореляції з відповідними шкалами: IES-R (вплив травматичних подій) — стресові події r = 0.6554 (p ≤ .01), стресові реакції r = 0.4472, адаптація r = -0.4976; Basic Ph — дії відновлення r = 0.4322, адаптація r = 0.4553; CD-RISC-10 — локус контролю r = 0.3895 (p ≤ .05) |
| Discriminant validity дискримінантна валідність | У публікації окремо не перевірялась (повного збігу з наявними тестами немає — методика комплексно охоплює стрес і відновлення) |
| Факторна структура | |
| EFA | Не проводився — заплановано на подальших етапах на більшій і різноманітнішій вибірці |
| CFA | Не проводився |
| Нормування та вибірка стандартизації | |
| Основні характеристики | Етап розробки — 150 респондентів (83 жінки, 67 чоловіків; 25–50 років, вища освіта, цивільні); етап перевірки — 123 особи (ретест — 110); Україна, 2023–2024 рр. |
| Наявність української вибірки | Так — методику розроблено й перевірено повністю на українській вибірці |
| Нормативні значення | Стандартизацію не проведено, тестових норм немає (передбачено на подальших етапах дослідження) |