Загальний опис методики
Назва методики	Методика психологічної експертизи особистості потерпілого при встановленні величини отриманої моральної шкоди (скорочена назва — ПАК)
Автор(и) методики	М. Б. Коробіцина (кандидат психологічних наук, доцент кафедри клінічної психології Інституту інноваційної післядипломної освіти ОНУ імені І. І. Мечникова, Одеса). Авторська методика, розроблена на базі лабораторії клінічної, реабілітаційної психології та психологічних експертиз ІІПО ОНУ
Рік створення / адаптації	2009 (публікація базової схеми авторської методики)
Теоретична основа методики	Концепція психічної та психофізіологічної адаптації Ф. Б. Березіна (психічна адаптація як чинник особистісного здоров'я); теорія стресу Г. Сельє, уявлення про тривогу та фрустрацію (Розенцвейг, Левітов, Василюк); класифікації психологічних захистів (Б. Д. Карвасарський, В. О. Ташликов); моральна шкода розглядається як шкода особистісному (а не фізичному) здоров'ю, що виявляється у порушенні здатності особистості до психічної адаптації
Конструкт, який вимірюється	Величина отриманої моральної шкоди через показники особистісного здоров'я: ефективність психічної адаптації (ПА = Q4/C — співвідношення фрустраційної напруженості та інтеграції поведінки), тривожність, емоційна стійкість, особливості реагування на стрес і захисні механізми, ціннісні орієнтації, величина душевного болю
Мета застосування	Обґрунтування й доведення в судовому порядку факту та величини заподіяної моральної шкоди; складання психологічного висновку для суду про глибину емоційних страждань і погіршення здатностей потерпілого чи позбавлення можливостей їх реалізації
Цільова аудиторія	Дорослі — потерпілі у справах за позовами про відшкодування моральної шкоди
Вікові межі застосування	Дорослі (в публікації вікові межі окремо не уточнено)
Формат методики	Експертна психодіагностична схема (алгоритм) — послідовність психодіагностичних дій із застосуванням батареї стандартизованих методик та аналізом матеріалів справи, а не окремий опитувальник
Структура методики	Базова схема з 6 послідовних блоків: 1) психодіагностика ефективності психічної адаптації (основний показник; формула Березіна ПА = Q4/C); 2) емоційної стійкості; 3) особливостей реагування на стресові ситуації; 4) захисних механізмів особистості; 5) ціннісних орієнтацій (з урахуванням первинних, вторинних і вищих потреб); 6) величини душевного болю — опитувальник Едвіна Шнейдмана; додатково — психологічний аналіз матеріалів справи (значуща допоміжна, але не основна інформація)
Формат відповідей	Залежить від конкретних стандартизованих методик, включених до батареї; повний перелік інструментів у публікації не наведено
Час проходження	У публікації не наведено; залежить від обсягу батареї психодіагностичних методик
Спосіб проведення	Індивідуально, в межах судово-психологічної експертизи
Особливості інтерпретації	Встановлені закономірності: що менший кількісний показник ефективності психічної адаптації та нижчий рівень емоційної стійкості, то більша шкода особистісному здоров'ю, вищий ступінь суб'єктивних страждань і більша величина моральної шкоди; що вище числове вираження душевного болю, то тяжча шкода; показники захистів і ціннісних орієнтацій описуються в кожному випадку індивідуально, підсилюючи або знижуючи отримані величини; підсумок — кількісний показник ПА плюс вербальна категорія: тяжка моральна шкода / шкода середньої тяжкості / помірна шкода
Сфера застосування	Судово-психологічна експертиза у справах про відшкодування моральної шкоди, клінічна та реабілітаційна психологія, юридична практика
Наявні адаптації та переклади	Базову схему опубліковано російською мовою в українському правничому виданні; до Державного реєстру методик проведення судових експертиз України методику не внесено (Дерев'янко, 2022) — у Реєстрі рекомендованими є інші засоби: методика Харківського НДІСЕ (2017) та методика експертизи емоційних станів стресу і фрустрації Полтавського відділення ННЦ «ІСЕ ім. засл. проф. М. С. Бокаріуса» (2019)
Джерело / основна публікація	Коробицына М. Б. Методика психологической экспертизы личности потерпевшего при установлении величины полученного морального ущерба: базовая схема авторской методики. Правова держава. 2009. № 11. С. 168–176. Дерев'янко С. П. Проблемні питання експертизи особистості потерпілого при встановленні моральної шкоди. Актуальні питання судової психологічної експертизи у справах за позовами про відшкодування моральної шкоди: зб. матеріалів Всеукр. наук.-практ. конф. Харків: ННЦ «ІСЕ ім. засл. проф. М. С. Бокаріуса», 2022. С. 41–45

Психометричні характеристики методики
Надійність (Reliability)
Внутрішня узгодженість	У публікації не наведено — класичні психометричні коефіцієнти для схеми ПАК не обчислювалися (методика є експертним алгоритмом на базі стандартизованих інструментів, а не опитувальником)
Ретестова надійність	У публікації не наведено
Валідність (Validity)
Construct validity конструктна валідність	Ґрунтовна теоретико-методологічна база (оцінка Дерев'янко, 2022): показники схеми виведено з наукових концепцій психічної адаптації, стресу, тривоги, фрустрації та психологічного захисту; в дослідженнях авторки встановлено закономірності зв'язку ефективності психічної адаптації, емоційної стійкості й душевного болю з величиною моральної шкоди
Criterion validity критеріальна валідність	Апробація в реальній експертній практиці на базі лабораторії клінічної, реабілітаційної психології та психологічних експертиз ІІПО ОНУ імені І. І. Мечникова; отримала позитивну оцінку практикуючих юристів; числові критеріальні показники в публікації не наведено
Convergent validity конвергентна валідність	У публікації не наведено
Discriminant validity дискримінантна валідність	У публікації не наведено
Факторна структура
EFA	Не проводився — методика не є опитувальником із факторною структурою (експертна схема психодіагностичних дій)
CFA	Не проводився
Нормування та вибірка стандартизації
Основні характеристики	Стандартизація в класичному розумінні не проводилася; величина моральної шкоди виражається кількісним показником ефективності психічної адаптації (ПА = Q4/C) та вербальним описом тяжкості: тяжка / середньої тяжкості / помірна; апробація — експертна практика лабораторії ІІПО ОНУ імені І. І. Мечникова (обсяг вибірки в публікації не наведено)
Наявність української вибірки	Методику розроблено й апробовано в Україні (Одеса); нормативної вибірки та кількісних даних апробації в публікації не наведено
Нормативні значення	У публікації не наведено — тестові норми не розроблялися