| Загальний опис методики | |
|---|---|
| Назва методики | Методика «Соціальна напруженість в суспільстві» |
| Автор(и) методики | Олена Савченко, Таісія Михно (Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана) |
| Рік створення / адаптації | 2023 (авторська українська методика) |
| Теоретична основа методики | Розуміння соціальної напруженості як стану суспільства, що виникає в невизначеній ситуації, яка змінює звичну життєдіяльність і несе реальний чи уявний обмежувальний або загрозливий характер (на основі робіт Л. Карамушки, М. Слюсаревського, Є. Сірого, О. Злобіної); визначено 10 психологічних маркерів — від відчуття неможливості реалізації потреб до негативних очікувань щодо майбутнього |
| Конструкт, який вимірюється | Рівень інтенсивності переживання стану соціальної напруженості: невдоволеність станом суспільства та протестні настрої |
| Мета застосування | Вимірювання та моніторинг переживання соціальної напруженості, що панує в українському суспільстві (на тлі пандемії та повномасштабної війни) |
| Цільова аудиторія | Дорослі; тестові норми — для осіб юнацького віку |
| Вікові межі застосування | Норми стандартизовано для 17–23 років; застосування в інших вікових групах потребує додаткового нормування |
| Формат методики | Самозвітний опитувальник |
| Структура методики | 20 тверджень у двох змістових блоках: оцінювання власного переживання напруженості (пункти 1–10) та чутливості найближчого оточення до маркерів напруженості (11–20); дві шкали: «Невдоволеність станом суспільства» (16 тверджень: 1, 2, 3, 4, 6, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 16, 18, 19, 20) і «Протестні настрої» (4 твердження: 5, 7, 15, 17); загальний рівень — сума двох шкал |
| Формат відповідей | 7-бальна порядкова шкала: 1 — «абсолютно не погоджуюсь» … 7 — «абсолютно погоджуюсь» |
| Час проходження | Орієнтовно 5–7 хвилин |
| Спосіб проведення | Індивідуально або групово; в апробації — онлайн (Google-форма, розсилання електронною поштою і Telegram) |
| Особливості інтерпретації | Первинні бали переводяться в станайни: 1–3 — низький, 4–6 — середній, 7–9 — високий рівень; високий загальний рівень — дискомфорт від невизначеності, сприйняття стану суспільства як загрозливого, готовність до незгоди й непокори; результати не залежать від близькості до зони бойових дій — методика відображає суб'єктивне сприйняття соціальної ситуації, а не власної безпеки |
| Сфера застосування | Соціальна психологія, організаційна психологія, моніторинг суспільних настроїв, дослідження психологічного благополуччя в кризовому соціумі |
| Наявні адаптації та переклади | Авторська українськомовна методика; перекладів іншими мовами наразі немає |
| Джерело / основна публікація | Савченко О., Михно Т. Переживання соціальної напруженості в українському суспільстві: методика діагностики. Організаційна психологія. Економічна психологія. 2023. № 2-3 (29). С. 86–94. https://doi.org/10.31108/2.2023.2.29.8 |
| Психометричні характеристики методики | |
|---|---|
| Надійність (Reliability) | |
| Внутрішня узгодженість | Альфа Кронбаха: «Невдоволеність станом суспільства» 0.913, «Протестні настрої» 0.768, загальний рівень переживання соціальної напруженості 0.912; дискримінативність тверджень за дельта-критерієм Фергюсона — середнє 0.951, високий рівень (твердження добре розділяють досліджуваних на категорії) |
| Ретестова надійність | Не перевірялась — перевірку надійності-стійкості за схемою «тест-ретест» автори запланували на наступний етап (вересень 2023 року) |
| Валідність (Validity) | |
| Construct validity конструктна валідність | Двофакторна структура відповідає теоретичним маркерам соціальної напруженості: невдоволеність станом суспільства та протестні настрої — дві незалежні складові переживання; шкали відображають саме особистісні переживання, а не відсторонені оцінки суспільних процесів |
| Criterion validity критеріальна валідність | Розбіжностей за U-критерієм Манна–Уітні між групами за близькістю до бойових дій та частотою зміни місця проживання не виявлено — методика вимірює переживання соціальної ситуації в країні, а не суб'єктивну безпеку власного життя |
| Convergent validity конвергентна валідність | «Невдоволеність станом суспільства»: з емоційною спустошеністю r = 0.303, із загальною ресурсною наповненістю r = −0.313, з гедоністичним благополуччям r = −0.326, із соціальним благополуччям r = −0.187 (методики «Особистісні ресурси» та MHC-SF-UA); загальний рівень × емоційна спустошеність r = 0.314 (p < 0.01) — валідність підтверджена частково, уточнення триває |
| Discriminant validity дискримінантна валідність | Субшкала «Протестні настрої» значуще пов'язана лише з емоційною спустошеністю (r = 0.211, p < 0.05), зв'язків із показниками благополуччя не має — відносно незалежна складова конструкту |
| Факторна структура | |
| EFA | Експлораторний факторний аналіз: два незалежні фактори — «Невдоволеність станом суспільства» (16 тверджень, 38.3 % дисперсії) та «Протестні настрої» (4 твердження, 9.72 %) |
| CFA | Конфірматорний факторний аналіз у публікації не проводився |
| Нормування та вибірка стандартизації | |
| Основні характеристики | 129 студентів українських ЗВО (м. Київ) 17–23 років (75.2 % жінок); розподіл відповідає нормальному (процедура М. Плохинського); автори характеризують методику як пілотажний проєкт — уточнення валідності шкал триває |
| Наявність української вибірки | Так — методика розроблена і стандартизована на українській вибірці |
| Нормативні значення | Тестові норми за шкалою станайнів (1–3 — низький, 4–6 — середній, 7–9 — високий рівень): загальний рівень — до 120 / 121–211 / від 212 балів; «Невдоволеність станом суспільства» — до 35 / 36–66 / від 67; «Протестні настрої» — до 11 / 12–20 / від 21; норми поки лише для юнацького віку |