| Загальний опис методики | |
|---|---|
| Назва методики | Опитувальник для оцінювання амбівалентного сексизму щодо жінок (Ambivalent Sexism Inventory, ASI), коротка версія, українськомовна адаптація |
| Автор(и) методики | Peter Glick, Susan Fiske (1996); коротка версія — C. Rollero, P. Glick, S. Tartaglia (2014). Українська адаптація — Алла Ярошенко, Тетяна Семигіна |
| Рік створення / адаптації | 1996 (оригінал), 2014 (коротка версія); українська адаптація — 2023 |
| Версія методики та норм | v1.0 · 2023 (N = 83) |
| Теоретична основа методики | Теорія амбівалентного сексизму П. Гліка і С. Фіск: установки щодо ґендерних груп амбівалентні через нерівний розподіл влади на користь чоловіків і взаємозалежність статей; сексизм — багатовимірна конструкція, що охоплює ворожий і доброзичливий сексизм; попри позитивне забарвлення, доброзичливий сексизм підтримує традиційну стереотипізацію й чоловіче домінування (носія порівнюють із «добрим диктатором») |
| Конструкт, який вимірюється | Амбівалентний сексизм щодо жінок: ворожий сексизм і доброзичливий сексизм (субшкали доброзичливого: протекційний патерналізм, комплементарна ґендерна диференціація, гетеросексуальна близькість) |
| Мета застосування | Вимірювання загального рівня амбівалентного сексизму та окремо ворожого й доброзичливого сексизму щодо жінок; виявлення й розуміння ґендерних стереотипів, які посилюють соціальну нерівність і дискримінацію |
| Цільова аудиторія | Дорослі |
| Вікові межі застосування | Дорослі |
| Формат методики | Самозвітний опитувальник (коротка версія) |
| Структура методики | 12 тверджень: ворожий сексизм — пункти 3, 6, 7, 8, 9, 12; доброзичливий — 1, 2, 4, 5, 10, 11 (протекційний патерналізм — 2, 11; комплементарна ґендерна диференціація — 1, 10; гетеросексуальна близькість — 4, 5) |
| Формат відповідей | 6-ступенева шкала: 0 — «повністю не згоден/-на», 1 — «не згоден/-на», 2 — «скоріше не згоден/-на», 3 — «скоріше згоден/-на», 4 — «згоден/-на», 5 — «повністю згоден/-на» |
| Час проходження | Орієнтовно до 5 хвилин (12 тверджень) |
| Спосіб проведення | Індивідуально або групово; анонімне заповнення |
| Особливості інтерпретації | Підраховуються бали ворожого й доброзичливого сексизму та субшкал; в апробації респонденти демонстрували більше доброзичливого, ніж ворожого сексизму, у чоловіків обидва вищі (доброзичливий щодо жінок: 20.6 проти 18.5 у жінок; ворожий: 14.6 проти 12.9) — доброзичливий і ворожий сексизм у свідомості тісно переплетені й раціоналізовані |
| Сфера застосування | Ґендерні дослідження, соціальна робота й соціальна психологія, оцінка програм підготовки кандидатів у прийомні батьки, феміністична практика соціальної роботи |
| Наявні адаптації та переклади | Численні мовні версії коротких варіантів ASI/AMI (Rollero et al., 2014; військова вибірка — Trut et al., 2022); українська версія — 2023: формулювання обговорені у фокус-групах для однозначності трактування та ґендерної чутливості (зокрема вислів «to commit to her») |
| Джерело / основна публікація | Glick P., Fiske S. T. The ambivalent sexism inventory: differentiating hostile and benevolent sexism. Journal of Personality and Social Psychology. 1996. Vol. 70. P. 491–512. Rollero C., Glick P., Tartaglia S. Psychometric properties of short versions of the ambivalent sexism inventory and ambivalence toward men inventory. TPM — Testing, Psychometrics, Methodology in Applied Psychology. 2014. 21(2). P. 149–159. Ярошенко А., Семигіна Т. Апробація україномовних версій опитувальників для вивчення ґендерних упереджень. Social Work and Education. 2023. Vol. 10, No. 2. P. 195–210. https://doi.org/10.25128/2520-6230.23.2.4 |
| Психометричні характеристики методики | |
|---|---|
| Надійність (Reliability) | |
| Внутрішня узгодженість | В українській публікації не обчислювалася (апробація — фокус-групи, описовий, порівняльний і кореляційний аналіз); в учасників не виникало труднощів із розумінням тверджень бланків і ключів |
| Ретестова надійність | У публікації не наведено |
| Валідність (Validity) | |
| Construct validity конструктна валідність |
Структуру короткої версії (ворожий/доброзичливий сексизм і три субшкали доброзичливого) збережено за авторською моделлю; результати апробації узгоджені з теорією амбівалентного сексизму: доброзичливий сексизм переважає над ворожим |
| Criterion validity критеріальна валідність |
Інформація відсутня |
| Convergent validity конвергентна валідність |
У публікації не наведено |
| Discriminant validity дискримінантна валідність |
У публікації не наведено |
| Факторна структура | |
| EFA | У публікації не наведено — факторний аналіз не проводився |
| CFA | У публікації не наведено — конфірматорний аналіз не проводився |
| Нормування та вибірка стандартизації | |
| Основні характеристики | Апробація: три фокус-групи з 23 фахівцями Київського міського центру соціальних служб та опитування 83 кандидатів для створення сімейних форм виховання (60 % жінок; 52 % — 35–44 роки), м. Київ, 2023 рік; опитування в групах із різним складом викладачів і на різних етапах навчання; обробка — IBM SPSS Statistics |
| Наявність української вибірки | Так — апробація на українських вибірках; класична психометрична стандартизація і тестові норми не розроблялися |
| Нормативні значення | У публікації не наведено; орієнтири апробаційної вибірки — середні значення: доброзичливий сексизм щодо жінок — чоловіки 20.6, жінки 18.5; ворожий сексизм щодо жінок — 14.6 і 12.9 відповідно |