| Загальний опис методики | |
|---|---|
| Назва методики | Опитувальник для виявлення схильності до пліткарства (Tendency to Gossip Questionnaire, TTGQ) |
| Автор(и) методики | Олександра Балашевич, Олена Орлюк, Аліна Проскурня (КНУ імені Тараса Шевченка; Університет Миколаса Ромеріса) |
| Рік створення / адаптації | 2023 (створення та пілотажна апробація) |
| Версія методики та норм | v1.0 · 2023 (N = 47) |
| Теоретична основа методики | Психологія пліток як поширеної форми соціальної поведінки (Данбар, Феінберг та ін.): плітки виконують функції встановлення соціальних зв'язків, дотримання норм і управління репутацією, але можуть створювати недовіру та конфлікти; розрізнення пліток, чуток і міських легенд |
| Конструкт, який вимірюється | Загальна схильність до пліткування — потреба обговорювати приватні подробиці життя інших людей |
| Мета застосування | Оцінка схильності до пліткарства для розуміння міжособистісних відносин і динаміки взаємодії в колективі |
| Цільова аудиторія | Дорослі; студенти, працівники організацій |
| Вікові межі застосування | 18–60 років (вибірка апробації) |
| Формат методики | Вербальний самозвітний опитувальник |
| Структура методики | 27 питань: 20 — шкала «Загальна схильність до пліткування» (позначені G; зворотні пункти G5, G6, G7, G18, G20) та 7 — шкала брехні (позначені L) |
| Формат відповідей | Дихотомічний: «Так» / «Ні»; за збіг із ключем — 1 бал |
| Час проходження | Орієнтовно 10–15 хвилин |
| Спосіб проведення | Індивідуально або групово; конфіденційно й анонімно; можна перервати у будь-який момент |
| Особливості інтерпретації | 0–6 балів — низький рівень (обережність в обговоренні життя інших), 7–15 — середній, 16–20 — високий рівень схильності до пліткування (часте обговорення приватних подробиць, зацікавленість у зборі та розповсюдженні інформації); критичне значення шкали брехні — 5 балів, вище якого відповіді не вважаються правдивими |
| Сфера застосування | Соціальна психологія, організаційна психологія, дослідження міжособистісних стосунків і соціальної динаміки |
| Наявні адаптації та переклади | Авторська українськомовна методика |
| Джерело / основна публікація | Балашевич О., Орлюк О., Проскурня А. Створення та апробація опитувальника для виявлення схильності до пліткарства (TTGQ — Tendency to Gossip Questionnaire): пілотажне дослідження. Psychological Journal. 2023. Vol. 9, Issue 2 (70). С. 7–14. https://doi.org/10.31108/1.2023.9.2.1 |
| Психометричні характеристики методики | |
|---|---|
| Надійність (Reliability) | |
| Внутрішня узгодженість | Альфа Кронбаха шкали загальної схильності до пліткування — 0.838 (M = 0.385, σ = 0.288); шкали брехні — 0.634 (M = 0.184, σ = 0.189). Оптимізація пунктів: для підвищення узгодженості з первинної версії вилучено по 3 питання з кожної шкали (зокрема «Я намагався припинити пліткувати, але мені це було важко», «Я ніколи не чув жодних чуток чи пліток про когось») |
| Ретестова надійність | Даних немає |
| Валідність (Validity) | |
| Construct validity конструктна валідність |
Змістова валідність: пункти сформульовано на основі аналізу класичних і сучасних наукових джерел про пліткування як психологічний і соціальний конструкт (Rosnow & Fine, Dunbar, Feinberg та ін.) та наявних методик вивчення пліток |
| Criterion validity критеріальна валідність |
Даних немає |
| Convergent validity конвергентна валідність |
Даних немає |
| Discriminant validity дискримінантна валідність |
Даних немає |
| Факторна структура | |
| EFA | Даних немає |
| CFA | Даних немає |
| Нормування та вибірка стандартизації | |
| Основні характеристики | Пілотажне дослідження: 47 респондентів (37 жінок, 9 чоловіків, 1 не вказав стать) віком 18–60 років, переважно 18–25 |
| Наявність української вибірки | Так — створення та пілотажна апробація на українській вибірці |
| Нормативні значення | Загальна схильність до пліткування: 0–6 — низький, 7–15 — середній, 16–20 — високий рівень; шкала брехні: критичне значення 5 балів; повна стандартизація на більшій вибірці — перспектива |