Загальний опис методики
Назва методики	Опитувальник для виявлення схильності до пліткарства (Tendency to Gossip Questionnaire, TTGQ)
Автор(и) методики	Олександра Балашевич, Олена Орлюк, Аліна Проскурня (КНУ імені Тараса Шевченка; Університет Миколаса Ромеріса)
Рік створення / адаптації	2023 (створення та пілотажна апробація)
Теоретична основа методики	Психологія пліток як поширеної форми соціальної поведінки (Данбар, Феінберг та ін.): плітки виконують функції встановлення соціальних зв'язків, дотримання норм і управління репутацією, але можуть створювати недовіру та конфлікти; розрізнення пліток, чуток і міських легенд
Конструкт, який вимірюється	Загальна схильність до пліткування — потреба обговорювати приватні подробиці життя інших людей
Мета застосування	Оцінка схильності до пліткарства для розуміння міжособистісних відносин і динаміки взаємодії в колективі
Цільова аудиторія	Дорослі; студенти, працівники організацій
Вікові межі застосування	18–60 років (вибірка апробації)
Формат методики	Вербальний самозвітний опитувальник
Структура методики	27 питань: 20 — шкала «Загальна схильність до пліткування» (позначені G; зворотні пункти G5, G6, G7, G18, G20) та 7 — шкала брехні (позначені L)
Формат відповідей	Дихотомічний: «Так» / «Ні»; за збіг із ключем — 1 бал
Час проходження	Орієнтовно 10–15 хвилин
Спосіб проведення	Індивідуально або групово; конфіденційно й анонімно; можна перервати у будь-який момент
Особливості інтерпретації	0–6 балів — низький рівень (обережність в обговоренні життя інших), 7–15 — середній, 16–20 — високий рівень схильності до пліткування (часте обговорення приватних подробиць, зацікавленість у зборі та розповсюдженні інформації); критичне значення шкали брехні — 5 балів, вище якого відповіді не вважаються правдивими
Сфера застосування	Соціальна психологія, організаційна психологія, дослідження міжособистісних стосунків і соціальної динаміки
Наявні адаптації та переклади	Авторська українськомовна методика
Джерело / основна публікація	Балашевич О., Орлюк О., Проскурня А. Створення та апробація опитувальника для виявлення схильності до пліткарства (TTGQ — Tendency to Gossip Questionnaire): пілотажне дослідження. Psychological Journal. 2023. Vol. 9, Issue 2 (70). С. 7–14. https://doi.org/10.31108/1.2023.9.2.1

Психометричні характеристики методики
Надійність (Reliability)
Внутрішня узгодженість	Альфа Кронбаха шкали загальної схильності до пліткування — 0.838 (M = 0.385, σ = 0.288); шкали брехні — 0.634 (M = 0.184, σ = 0.189). Оптимізація пунктів: для підвищення узгодженості з первинної версії вилучено по 3 питання з кожної шкали (зокрема «Я намагався припинити пліткувати, але мені це було важко», «Я ніколи не чув жодних чуток чи пліток про когось»)
Ретестова надійність	Даних немає
Валідність (Validity)
Construct validity конструктна валідність	Змістова валідність: пункти сформульовано на основі аналізу класичних і сучасних наукових джерел про пліткування як психологічний і соціальний конструкт (Rosnow & Fine, Dunbar, Feinberg та ін.) та наявних методик вивчення пліток
Criterion validity критеріальна валідність	Даних немає
Convergent validity конвергентна валідність	Даних немає
Discriminant validity дискримінантна валідність	Даних немає
Факторна структура
EFA	Даних немає
CFA	Даних немає
Нормування та вибірка стандартизації
Основні характеристики	Пілотажне дослідження: 47 респондентів (37 жінок, 9 чоловіків, 1 не вказав стать) віком 18–60 років, переважно 18–25
Наявність української вибірки	Так — створення та пілотажна апробація на українській вибірці
Нормативні значення	Загальна схильність до пліткування: 0–6 — низький, 7–15 — середній, 16–20 — високий рівень; шкала брехні: критичне значення 5 балів; повна стандартизація на більшій вибірці — перспектива