| Загальний опис методики | |
|---|---|
| Назва методики | Опитувальник саморефлексії |
| Автор(и) методики | Олена Штепа (Львівський національний університет імені Івана Франка); теоретична основа шкал — опис компонентів рефлексивності Л. Пономаренко (2002); первинна версія методики — у складі досліджень особистісної зрілості (Штепа, 2008) |
| Рік створення / адаптації | 2008 (первинна версія методики рефлексивності); оновлена апробація і валідизація опитувальника саморефлексії — 2024 |
| Теоретична основа методики | Уявлення про рефлексію як компонент самопізнання у структурі самосвідомості; саморефлексія розглядається як здатність суб'єкта до особистісного самоздійснення — впізнавання себе через прийняття співвідношення власних інтерпретованих можливостей і цілей бажаного психологічного благополуччя; головний вияв — критичність, функція — моніторинг себе |
| Конструкт, який вимірюється | Саморефлексія за вісьмома дескрипторами: відстороненість, позитивна дисоціація, гностична компетентність, артикульованість, лабільність, оригінальність, критичність, когнітивність; загальний рівень саморефлексії |
| Мета застосування | Багатошкальна діагностика саморефлексії у наукових та організаційних дослідженнях; оцінювання ефектів психологічних тренінгів особистісної зрілості |
| Цільова аудиторія | Дорослі україномовні респонденти з вищою освітою; працівники організацій |
| Вікові межі застосування | 22–47 років (вибірка апробації) |
| Формат методики | Самозвітний опитувальник (самооцінювання) |
| Структура методики | 24 твердження, 8 шкал по 3 пункти: відстороненість (1, 9, 17), позитивна дисоціація (2, 10, 18), гностична компетентність (3, 11, 19), артикульованість (4, 12, 20), лабільність (5, 13, 21), оригінальність (6, 14, 22), критичність (7, 15, 23), когнітивність (8, 16, 24) |
| Формат відповідей | 10-бальна шкала самооцінювання: 1 — «зовсім ні» … 10 — «цілком погоджуюся» |
| Час проходження | Орієнтовно 7–10 хвилин |
| Спосіб проведення | Індивідуально або групово, письмово чи онлайн |
| Особливості інтерпретації | Обчислюється сума за кожним дескриптором і загальний бал; нормований розподіл рівнів: високий — 128–240, середній — 107–127, низький — 0–106 балів; найвпливовіші предиктори загального рівня — лабільність, позитивна дисоціація, артикульованість, когнітивність; в інтерпретацію доцільно включати і профіль дескрипторів, і тип саморефлексії за рівнем |
| Сфера застосування | Психологія особистості, організаційна психологія, тренінгова та консультативна практика, дослідження самосвідомості й самоздійснення |
| Наявні адаптації та переклади | Авторська україномовна методика (у публікації наведено також англомовні формулювання пунктів) |
| Джерело / основна публікація | Штепа О. Опитувальник саморефлексії: дискусійні результати змістовної валідності. Проблеми сучасної психології. 2024. Вип. 64. С. 270–302. https://doi.org/10.32626/2227-6246.2024-64.270-302 |
| Психометричні характеристики методики | |
|---|---|
| Надійність (Reliability) | |
| Внутрішня узгодженість | Альфа Кронбаха шкал — у діапазоні 0.74–0.88, стандартизована альфа опитувальника 0.91 (наявна — 0.78); внутрішня узгодженість шкал підтверджена інтеркореляціями (r = 0.37–0.60, p < 0.01) |
| Ретестова надійність | Ретест через три тижні (N = 95): кореляції Спірмена 0.37–0.85, загальний рівень саморефлексії r = 0.80; значущих зсувів середніх немає, на межі змін — лише дескриптор «когнітивність» (саморефлексія може зростати й без спеціальних завдань, завдяки аналізу поточної інформації) |
| Валідність (Validity) | |
| Construct validity конструктна валідність | Значущі зв'язки з компонентами особистісного самоздійснення (до r = 0.47) та екзистенційної здійсненності (самотрансценденція r = 0.34), із психологічними ресурсами (впевненість у собі r = 0.55, знання власних ресурсів r = 0.54), цінностями універсалізму й досягнення; авторка сама означує результати змістової валідності як дискусійні — частина зв'язків (з автентичністю, базовими переконаннями) невиразна |
| Criterion validity критеріальна валідність | Класифікаційний аналіз визначає рівні саморефлексії з точністю 94.66 % |
| Convergent validity конвергентна валідність | Окремо не позначена — конвергентні за змістом зв'язки наведено в межах змістової валідизації (самоздійснення, психологічні ресурси, самотрансценденція) |
| Discriminant validity дискримінантна валідність | У класичному сенсі не перевірялась; зв'язки із самооцінкою та життєстійкістю слабкі — конструкт відображає радше внутрішню роботу над собою, ніж порівняння з іншими |
| Факторна структура | |
| EFA | Багатофакторний аналіз: усі вісім дескрипторів увійшли до одного фактора (57 % дисперсії) — теоретична покомпонентна модель рефлексивності не підтвердилася, тож методика діагностує саморефлексію як цілісний процес; розглядається зміна шкали відповідей |
| CFA | Не проводився |
| Нормування та вибірка стандартизації | |
| Основні характеристики | 150 осіб 22–47 років (59 % жінок), усі з вищою освітою, працюючі, Україна, 2024 рік; 35 % — бакалаври психології, близько 40 % мали досвід ведення щоденника самоаналізу; шкали перевірено на нормальність розподілу (критерії Ліллієфорса і Шапіро–Вілка) |
| Наявність української вибірки | Так — методика авторська, апробована на українській вибірці; наведено особливості саморефлексії жінок і чоловіків та двох вікових підгруп |
| Нормативні значення | Нормований розподіл рівнів загального бала: високий — 128–240, середній — 107–127, низький — 0–106 балів; рівні нормовані на порівняно невеликій вибірці освічених працюючих дорослих |