Опитувальник саморефлексії (О. Штепа)

Дата публікації:  21 липня
Загальний опис методики
Назва методикиОпитувальник саморефлексії
Автор(и) методикиОлена Штепа (Львівський національний університет імені Івана Франка); теоретична основа шкал — опис компонентів рефлексивності Л. Пономаренко (2002); первинна версія методики — у складі досліджень особистісної зрілості (Штепа, 2008)
Рік створення / адаптації2008 (первинна версія методики рефлексивності);
оновлена апробація і валідизація опитувальника саморефлексії — 2024
Теоретична основа методикиУявлення про рефлексію як компонент самопізнання у структурі самосвідомості; саморефлексія розглядається як здатність суб'єкта до особистісного самоздійснення — впізнавання себе через прийняття співвідношення власних інтерпретованих можливостей і цілей бажаного психологічного благополуччя; головний вияв — критичність, функція — моніторинг себе
Конструкт, який вимірюєтьсяСаморефлексія за вісьмома дескрипторами: відстороненість, позитивна дисоціація, гностична компетентність, артикульованість, лабільність, оригінальність, критичність, когнітивність; загальний рівень саморефлексії
Мета застосуванняБагатошкальна діагностика саморефлексії у наукових та організаційних дослідженнях; оцінювання ефектів психологічних тренінгів особистісної зрілості
Цільова аудиторіяДорослі україномовні респонденти з вищою освітою; працівники організацій
Вікові межі застосування22–47 років (вибірка апробації)
Формат методикиСамозвітний опитувальник (самооцінювання)
Структура методики24 твердження, 8 шкал по 3 пункти: відстороненість (1, 9, 17), позитивна дисоціація (2, 10, 18), гностична компетентність (3, 11, 19), артикульованість (4, 12, 20), лабільність (5, 13, 21), оригінальність (6, 14, 22), критичність (7, 15, 23), когнітивність (8, 16, 24)
Формат відповідей10-бальна шкала самооцінювання: 1 — «зовсім ні» … 10 — «цілком погоджуюся»
Час проходженняОрієнтовно 7–10 хвилин
Спосіб проведенняІндивідуально або групово, письмово чи онлайн
Особливості інтерпретаціїОбчислюється сума за кожним дескриптором і загальний бал; нормований розподіл рівнів: високий — 128–240, середній — 107–127, низький — 0–106 балів; найвпливовіші предиктори загального рівня — лабільність, позитивна дисоціація, артикульованість, когнітивність; в інтерпретацію доцільно включати і профіль дескрипторів, і тип саморефлексії за рівнем
Сфера застосуванняПсихологія особистості, організаційна психологія, тренінгова та консультативна практика, дослідження самосвідомості й самоздійснення
Наявні адаптації та перекладиАвторська україномовна методика (у публікації наведено також англомовні формулювання пунктів)
Джерело / основна публікаціяШтепа О. Опитувальник саморефлексії: дискусійні результати змістовної валідності. Проблеми сучасної психології. 2024. Вип. 64. С. 270–302. https://doi.org/10.32626/2227-6246.2024-64.270-302
Психометричні характеристики методики
Надійність (Reliability)
Внутрішня узгодженістьАльфа Кронбаха шкал — у діапазоні 0.74–0.88, стандартизована альфа опитувальника 0.91 (наявна — 0.78); внутрішня узгодженість шкал підтверджена інтеркореляціями (r = 0.37–0.60, p < 0.01)
Ретестова надійністьРетест через три тижні (N = 95): кореляції Спірмена 0.37–0.85, загальний рівень саморефлексії r = 0.80; значущих зсувів середніх немає, на межі змін — лише дескриптор «когнітивність» (саморефлексія може зростати й без спеціальних завдань, завдяки аналізу поточної інформації)
Валідність (Validity)
Construct validity
конструктна валідність
Значущі зв'язки з компонентами особистісного самоздійснення (до r = 0.47) та екзистенційної здійсненності (самотрансценденція r = 0.34), із психологічними ресурсами (впевненість у собі r = 0.55, знання власних ресурсів r = 0.54), цінностями універсалізму й досягнення; авторка сама означує результати змістової валідності як дискусійні — частина зв'язків (з автентичністю, базовими переконаннями) невиразна
Criterion validity
критеріальна валідність
Класифікаційний аналіз визначає рівні саморефлексії з точністю 94.66 %
Convergent validity
конвергентна валідність
Окремо не позначена — конвергентні за змістом зв'язки наведено в межах змістової валідизації (самоздійснення, психологічні ресурси, самотрансценденція)
Discriminant validity
дискримінантна валідність
У класичному сенсі не перевірялась; зв'язки із самооцінкою та життєстійкістю слабкі — конструкт відображає радше внутрішню роботу над собою, ніж порівняння з іншими
Факторна структура
EFAБагатофакторний аналіз: усі вісім дескрипторів увійшли до одного фактора (57 % дисперсії) — теоретична покомпонентна модель рефлексивності не підтвердилася, тож методика діагностує саморефлексію як цілісний процес; розглядається зміна шкали відповідей
CFAНе проводився
Нормування та вибірка стандартизації
Основні характеристики150 осіб 22–47 років (59 % жінок), усі з вищою освітою, працюючі, Україна, 2024 рік; 35 % — бакалаври психології, близько 40 % мали досвід ведення щоденника самоаналізу; шкали перевірено на нормальність розподілу (критерії Ліллієфорса і Шапіро–Вілка)
Наявність української вибіркиТак — методика авторська, апробована на українській вибірці; наведено особливості саморефлексії жінок і чоловіків та двох вікових підгруп
Нормативні значенняНормований розподіл рівнів загального бала: високий — 128–240, середній — 107–127, низький — 0–106 балів; рівні нормовані на порівняно невеликій вибірці освічених працюючих дорослих
Зв'язатися з автором