Загальний опис методики
Назва методики	Шкала феномена самозванця П. Кланс (Clance Impostor Phenomenon Scale, CIPS), українська версія
Автор(и) методики	Pauline Rose Clance (оригінальна CIPS). Українська адаптація — Тетяна Яблонська, Анастасія Шевчук (Київський національний університет імені Тараса Шевченка); дозвіл на адаптацію отримано від П. Кланс
Рік створення / адаптації	1985 (оригінал; феномен описано Clance & Imes, 1978); українська адаптація — 2024
Теоретична основа методики	Концепція феномена (синдрому) самозванця P. Clance та S. Imes: успішні люди не можуть інтерналізувати власні досягнення, приписують успіх удачі чи обману і живуть у страху викриття своєї «некомпетентності»; ознаки — перфекціонізм, зв'язок роботи з тривогою, страх невдачі, провина за успіх (Langford & Clance, 1993)
Конструкт, який вимірюється	Інтенсивність проявів феномена самозванця: атрибуція успіху удачі, відчуття несправжності та страх викриття, почуття меншовартості
Мета застосування	Психодіагностика проявів синдрому самозванця; профілактика його розвитку в молоді та психологічна підтримка фахівців (запобігання зниженню мотивації, продуктивності й вигоранню)
Цільова аудиторія	Студенти, представники академічної спільноти, працюючі дорослі
Вікові межі застосування	Від 18 років (вибірка адаптації — 18–22 роки)
Формат методики	Самозвітний опитувальник
Структура методики	20 тверджень, три субшкали: «Удача» (пункти 5, 9, 10, 11, 16), «Несправжність та страх викриття» (1, 2, 4, 6, 7, 12, 13, 14, 15, 17, 18, 19), «Почуття меншовартості» (3, 8, 20)
Формат відповідей	5-бальна шкала: 1 — «зовсім не так», 2 — «рідко», 3 — «іноді», 4 — «часто», 5 — «дуже часто»; рекомендовано давати першу відповідь, що спадає на думку
Час проходження	Орієнтовно 5–7 хвилин
Спосіб проведення	Індивідуально або групово; в адаптації — онлайн (Google Forms, поширення через Telegram і Viber), з дотриманням Гельсінської декларації
Особливості інтерпретації	Сумарний бал: до 40 — мало ознак синдрому самозванця, 41–60 — помірний досвід, 61–80 — часті переживання, понад 80 — сильні переживання; що вищий бал, то серйозніше феномен втручається в життя людини (у джерелі наведено й дещо інше розбиття 40–59/60–79 — межі діапазонів варто узгоджувати з оригінальним ключем П. Кланс)
Сфера застосування	Психологія особистості, психологія вищої освіти та академічного середовища, організаційна психологія, психологічне консультування
Наявні адаптації та переклади	Німецька (Brauer & Wolf, 2016), іврит (Yaffe, 2020), турецька (Şahin & Gülşen, 2022) та інші; українська версія — 2024
Джерело / основна публікація	Clance P. R. The impostor phenomenon: When success makes you feel like a fake. Atlanta: Peachtree Publishers, 1985. Yablonska T., Shevchuk A. Ukrainian adaptation of the Clance Impostor Phenomenon Scale (CIPS). Scientific Bulletin of Mukachevo State University. Series «Pedagogy and Psychology». 2024. Vol. 10, No. 3. P. 61–71. https://doi.org/10.52534/msu-pp3.2024.61

Психометричні характеристики методики
Надійність (Reliability)
Внутрішня узгодженість	Загальна шкала — альфа Кронбаха 0.945; субшкали: «Почуття меншовартості» 0.888, «Удача» 0.806, «Несправжність та страх викриття» 0.601 (найслабша); показники близькі до інших мовних версій (для CIPS у літературі α = 0.85–0.96)
Ретестова надійність	Ретест через 30–60 днів (N = 204): «Удача» r = 0.783, «Почуття меншовартості» r = 0.780, «Несправжність та страх викриття» r = 0.648 (усі p < 0.001); середній загальний бал тест/ретест — 58.2 проти 58
Валідність (Validity)
Construct validity конструктна валідність	Трифакторна структура оригіналу в цілому відтворилася на українській вибірці (помірна відповідність моделі); двосторонній переклад двома психологами з подальшою експертною оцінкою; адаптацію виконано з дозволу авторки методики
Criterion validity критеріальна валідність	У публікації не наведено
Convergent validity конвергентна валідність	Кореляції з особистісною тривожністю (STAI): «Несправжність та страх викриття» r = 0.619, «Почуття меншовартості» r = 0.573, «Удача» r = 0.490 (усі p < 0.001) — ключову роль у синдромі самозванця відіграє саме тривожність
Discriminant validity дискримінантна валідність	У класичному сенсі не перевірялась; зв'язки із самооцінкою Розенберга слабкі від'ємні (до r = −0.264), з перфекціонізмом — слабкі позитивні (до r = 0.314), що підкреслює специфічність конструкту
Факторна структура
EFA	Не проводився — трифакторну структуру оригіналу перевіряли конфірматорним шляхом
CFA	Конфірматорний аналіз трифакторної моделі: χ² = 480, df = 167, CFI = 0.892, TLI = 0.878, SRMR = 0.054, RMSEA = 0.080 — помірна відповідність (індекси дещо нижчі за поріг); вилучення пункту 16 істотно покращує модель (CFI = 0.924, TLI = 0.912, RMSEA = 0.068), що вказує на доцільність можливої модифікації
Нормування та вибірка стандартизації
Основні характеристики	297 студентів українських ЗВО 18–22 років (M = 20.4, SD = 1.49; 82 чоловіки, 215 жінок), збір даних березень–липень 2024 року; статистика — Jamovi 2.3.28; вибірка ґендерно незбалансована (72.4 % жінок) — автори прямо називають уточнення факторної структури на більшій вибірці перспективою
Наявність української вибірки	Так — адаптація виконана повністю на українській студентській вибірці
Нормативні значення	Тестові норми для української вибірки не розроблялися — використовуються порогові значення оригіналу П. Кланс: до 40 — мало ознак, 41–60 — помірний досвід, 61–80 — часті переживання, понад 80 — сильні переживання (у джерелі трапляється й розбиття 40–59/60–79 — межі варто узгоджувати з оригінальним ключем)