| Загальний опис методики | |
|---|---|
| Назва методики | Шкала для оцінки генералізованого тривожного розладу (Generalized Anxiety Disorder Scale, GAD-7), українськомовна версія |
| Автор(и) методики | Robert Spitzer, Kurt Kroenke, Janet Williams, Bernd Löwe (оригінальна GAD-7). Українська адаптація — Надія Алексіна, Ольга Герасименко, Денис Лавриненко, Олена Савченко (проєкт БО «БФ «Бережи себе») |
| Рік створення / адаптації | 2006 (оригінал); українська адаптація — 2023–2024 |
| Версія методики та норм | v1.0 · 2024 (N = 786) |
| Теоретична основа методики | Діагностичні критерії генералізованого тривожного розладу за DSM-IV (надмірна некерована тривога, напруження, порушення функціонування); шкала входить до комплексу The Patient Health Questionnaire (PHQ) |
| Конструкт, який вимірюється | Вираженість симптоматики генералізованого тривожного розладу (патологічної тривоги) за останні два тижні: нервозність, некерованість хвилювання, надмірні переживання, неможливість розслабитися, непосидючість, дратівливість, страх |
| Мета застосування | Скринінг тривожних розладів та оцінка тяжкості симптомів у психологічній практиці, закладах охорони здоров'я і наукових дослідженнях, зокрема в екстремальних умовах |
| Цільова аудиторія | Дорослі; цивільне населення, пацієнти закладів первинної допомоги, вимушені мігранти |
| Вікові межі застосування | Від 17 років (вибірка адаптації — 17–75 років) |
| Формат методики | Самозвітний скринінговий опитувальник (self-report questionnaire) |
| Структура методики | 7 тверджень однієї шкали + додаткове запитання про вплив проблем на повсякденне функціонування; сумарний бал 0–21; існують скорочені версії GAD-2 та GAD-4 |
| Формат відповідей | 4-бальна шкала частоти: від 0 («зовсім не турбували») до 3 («майже щодня турбували») |
| Час проходження | 1–3 хвилини (7 коротких пунктів; придатна для онлайн-скринінгу) |
| Спосіб проведення | Індивідуально або групово; онлайн та паперовий формат |
| Особливості інтерпретації | Точки відсікання: 0–4 — мінімальна тривожність, 5–9 — легкі прояви, 10–14 — помірні, 15+ — тяжкі; поріг патології — 10 балів. В умовах воєнного стану високі бали не слід однозначно тлумачити як ГТР — вони можуть відображати ситуативну тривогу через хронічний стрес (в українській вибірці 2023–2024 рр. понад 40 % мали ≥ 10 балів); рівень тривоги в жінок значуще вищий (9.70 проти 6.93) |
| Сфера застосування | Клінічна психологія та психіатрія (входить до Переліку валідних методів психодіагностики МОЗ України), первинна медична допомога, кризова психологія, масові скринінги |
| Наявні адаптації та переклади | Використовується в понад 3.5 тис. публікацій, перекладена багатьма мовами світу; психометрично обґрунтована українська версія — 2024 |
| Джерело / основна публікація | Spitzer R. L., Kroenke K., Williams J., Löwe B. A Brief Measure for Assessing Generalized Anxiety Disorder: the GAD-7. Archives of Internal Medicine. 2006. Vol. 166. P. 1092–1097. Алексіна Н., Герасименко О., Лавриненко Д., Савченко О. Українська адаптація шкали для оцінки генералізованого тривожного розладу GAD-7: досвід діагностики в умовах воєнного стану. Інсайт: психологічні виміри суспільства. 2024. № 11. С. 77–103. https://doi.org/10.32999/2663-970X/2024-11-5 |
| Психометричні характеристики методики | |
|---|---|
| Надійність (Reliability) | |
| Внутрішня узгодженість | Cronbach's alpha = 0.90 (перший вимір, n = 786) та 0.88 (другий, n = 315); McDonald's omega — 0.89 / 0.87; Guttman's λ6 — 0.90 / 0.88; надійність частин за Спірменом-Брауном — 0.87; дельта Фергюсона пунктів 0.70–0.81 (середнє 0.77) |
| Ретестова надійність | Повторне опитування через 4 тижні (n = 315): r = 0.72 (p = .000); показник стабільності з урахуванням узгодженості — 0.88 |
| Валідність (Validity) | |
| Construct validity конструктна валідність |
Підтверджено одновимірну структуру, аналогічну оригіналу; властивості стабільні в часі (відтворені у двох вимірах); GAD-7 достатньо точно прогнозує потребу звернення за психологічною допомогою (рівень тривоги найнижчий у тих, хто її не потребує) |
| Criterion validity критеріальна валідність |
Респонденти, які нещодавно звернулися по психологічну допомогу або мають тривалий досвід психотерапії, демонструють значуще вищий рівень тривоги (9.80 і 9.62 проти 8.66; p = .024) — часткове підтвердження критеріальної валідності |
| Convergent validity конвергентна валідність |
Прямі кореляції з показниками опитувальника «Психічне здоров'я дорослих»: відчуття занепокоєння r = 0.50, роздратування назовні r = 0.44, роздратування всередину r = 0.41, депресія r = 0.43 (усі p < .001) |
| Discriminant validity дискримінантна валідність |
Негативна кореляція з рівнем позитивного ментального здоров'я: r = -0.49 (p < .001) |
| Факторна структура | |
| EFA | Метод максимальної правдоподібності з Oblimin-обертанням: єдиний фактор, що пояснює 57.1 % дисперсії (повторний вимір — 52.3 %); найбільші навантаження — пункти 2, 3, 1 (0.77–0.85) |
| CFA | Одновимірна модель (оцінювач MLR): Robust CFI = 0.985, Robust RMSEA = 0.064 (n = 786); у повторному вимірі CFI = 0.973, RMSEA = 0.078 — належна відповідність |
| Нормування та вибірка стандартизації | |
| Основні характеристики | 786 цивільних українців 17–75 років (79 % жінок, 70.2 % з вищою освітою) у різних областях України та у вимушеній міграції; ретест — 315 осіб; грудень 2023 — січень 2024 рр.; онлайн (Google Forms) |
| Наявність української вибірки | Так — адаптацію проведено повністю на українській вибірці в умовах воєнного стану |
| Нормативні значення | Стандартизацію під час війни автори вважають недоцільною (непередбачувана динаміка обставин); рекомендовано традиційні пороги 5 / 10 / 15 балів, групові показники (жінки M = 9.70, чоловіки M = 6.93) або непараметричний поділ вибірки; тестові норми за статтю — перспектива повоєнної стандартизації |