| Загальний опис методики | |
|---|---|
| Назва методики | Шкала когнітивної резистентності до афективного впливу (Cognitive Resistance to Affective Influence Scale, CRAIS) |
| Автор(и) методики | Юрій Бажин (авторська українська методика) |
| Рік створення / адаптації | 2026 (створення; методика авторська, адаптація не проводилась) |
| Версія методики та норм | v1.0 · 2026 (N = 144) |
| Теоретична основа методики | Методика ґрунтується на концепті когнітивної резистентності до афективного впливу, який розуміється як здатність зберігати аналітичність, критичність і альтернативність судження в умовах емоційного та риторичного навантаження. Афективний вплив охоплює як емоційну валентність інформації, так і особливості її подання, зокрема фреймінг, що здатний змінювати інтерпретацію однакового за змістом повідомлення. Високий рівень когнітивної резистентності пов'язаний зі здатністю дистанціюватися від емоційного забарвлення інформації, критично оцінювати її та розглядати альтернативні інтерпретації, тоді як низький рівень характеризується більшою вразливістю до когнітивних упереджень і маніпулятивних впливів. Теоретичне підґрунтя спирається на дослідження когнітивної рефлексії, аналітичного мислення, когнітивних упереджень та ролі афективної сфери у прийнятті рішень; враховуються також чинники критичності оцінки власних властивостей і соціальної бажаності відповідей, характерні для методик самозвіту |
| Конструкт, який вимірюється | Когнітивна резистентність до афективного впливу, а також критичність оцінки власних властивостей |
| Мета застосування | Оцінювання стійкості особистості до емоційного впливу інформації; дослідження критичного мислення, інформаційної грамотності, когнітивної регуляції та психологічної стійкості в умовах інформаційного середовища |
| Цільова аудиторія | Дорослі, студенти, фахівці різних професій, учасники наукових досліджень |
| Вікові межі застосування | Від 18 років (вибірка розробки — 17–61 рік) |
| Формат методики | Самозвітний опитувальник (self-report questionnaire — опитувальник самооцінки) |
| Структура методики | 11 тверджень, об'єднаних у дві шкали: когнітивна резистентність до афективного впливу (CRAIS) — 8 пунктів; шкала брехні (Liar) — 3 пункти |
| Формат відповідей | Шестибальна шкала Лікерта від 0 до 5: 0 — «зовсім не погоджуюсь», 1 — «не погоджуюсь», 2 — «скоріше не погоджуюсь», 3 — «скоріше погоджуюсь», 4 — «погоджуюсь», 5 — «повністю погоджуюсь» |
| Час проходження | Приблизно 3–5 хвилин |
| Спосіб проведення | Індивідуально або групово; можливе використання в паперовому та електронному форматах |
| Особливості інтерпретації | Результати інтерпретуються окремо за двома шкалами. При аналізі рівня когнітивної резистентності необхідно враховувати показники шкали брехні: високий рівень соціальної бажаності відповідей може свідчити про зниження достовірності результатів |
| Сфера застосування | Психологічна діагностика, психологічне консультування, психоосвіта, медіапсихологія, дослідження критичного мислення, інформаційної безпеки, когнітивної психології та психології прийняття рішень, наукові дослідження |
| Наявні адаптації та переклади | Станом на 2026 рік відома авторська українська версія методики |
| Джерело / основна публікація | Бажин Ю. CRAIS — Шкала когнітивної резистентності до афективного впливу. Короткий довідник із користування. 2026 |
| Психометричні характеристики методики | |
|---|---|
| Надійність (Reliability) | |
| Внутрішня узгодженість | Альфа Кронбаха для загальної шкали = 0.82, для субшкал — 0.74–0.82; омега Макдональда для загальної шкали = 0.83, для субшкал — 0.75–0.83 |
| Ретестова надійність | Повторне тестування через 4 тижні: коефіцієнт стабільності r = 0.91 |
| Валідність (Validity) | |
| Construct validity конструктна валідність |
Результати факторного аналізу підтвердили відповідність структури методики теоретичній моделі автора |
| Criterion validity критеріальна валідність |
У публікації не наведено |
| Convergent validity конвергентна валідність |
Позитивний зв'язок з опитувальником когнітивної гнучкості Денніс і Вандер Вол: r = 0.64 |
| Discriminant validity дискримінантна валідність |
Слабкий негативний зв'язок із показником рівня сприйнятого стресу: r = −0.21 — конструкт відрізняється від афективних характеристик |
| Факторна структура | |
| EFA | За результатами експлораторного факторного аналізу виділено 2 фактори, що пояснюють 68.4 % загальної дисперсії |
| CFA | Конфірматорний факторний аналіз підтвердив прийнятну відповідність моделі: CFI = 0.91, RMSEA = 0.07, TLI = 0.89, SRMR = 0.06 |
| Нормування та вибірка стандартизації | |
| Основні характеристики | Розробка методики проводилася у 2026 році на українській вибірці 144 осіб віком від 17 до 61 року: 102 (70.8 %) жінки та 42 (29.2 %) чоловіки; 91 (63.2 %) особа перебувала на підконтрольній Україні території, 53 (36.8 %) — за кордоном. Статистично значущих відмінностей за статтю чи за місцем перебування не виявлено |
| Наявність української вибірки | Так — методика створена й перевірена на українській вибірці |
| Нормативні значення | Розроблено методом квартилів. Шкала когнітивної резистентності до афективного впливу: 0–25 — низький рівень, 26–32 — помірний, 33–40 — високий. Шкала брехні: 0–8 — низький рівень, 9–15 — високий |