Назва методики
Шкала когнітивної резистентності до афективного впливу (Cognitive Resistance to Affective Influence Scale, CRAIS).
Автор методики
Юрій Бажин.
Рік створення / адаптації
2026.
Теоретична основа методики
Методика ґрунтується на концепті когнітивної резистентності до афективного впливу, який розуміється як здатність зберігати аналітичність, критичність і альтернативність судження в умовах емоційного та риторичного навантаження. Афективний вплив охоплює як емоційну валентність інформації, так і особливості її подання, зокрема фреймінг, що здатний змінювати інтерпретацію однакового за змістом повідомлення. Високий рівень когнітивної резистентності пов’язаний зі здатністю дистанціюватися від емоційного забарвлення інформації, критично оцінювати її та розглядати альтернативні інтерпретації, тоді як низький рівень характеризується більшою вразливістю до когнітивних упереджень і маніпулятивних впливів. Теоретичне підґрунтя методики спирається на дослідження когнітивної рефлексії, аналітичного мислення, когнітивних упереджень та ролі афективної сфери у прийнятті рішень. Також беруться до уваги чинники критичності оцінки власних властивостей і соціальної бажаності відповідей, що є характерними для методик самозвіту.
Конструкт, який вимірюється
Когнітивна резистентність до афективного впливу, а також критичність оцінки власних властивостей.
Мета застосування
Використовується для оцінювання стійкості особистості до емоційного впливу інформації, дослідження критичного мислення, інформаційної грамотності, когнітивної регуляції та психологічної стійкості в умовах інформаційного середовища.
Цільова аудиторія
Дорослі, студенти, фахівці різних професій, учасники наукових досліджень.
Вікові межі застосування
Від 18 років.
Формат методики
Самозвітний опитувальник (self-report questionnaire — опитувальник самооцінки).
Структура методики
11 тверджень, об'єднаних у дві шкали:
- когнітивна резистентність до афективного впливу (CRAIS) — 8 пунктів;
- шкала брехні (Liar) — 3 пункти.
Формат відповідей
Шестибальна шкала Лайкерта (Likert scale — шкала оцінювання ступеня згоди) від 0 до 5:
- 0 — зовсім не погоджуюсь;
- 1 — не погоджуюсь;
- 2 — скоріше не погоджуюсь;
- 3 — скоріше погоджуюсь;
- 4 — погоджуюсь;
- 5 — повністю погоджуюсь.
Час проходження
Приблизно 3–5 хвилин.
Спосіб проведення
Індивідуально або групово; можливе використання в паперовому та електронному форматах.
Особливості інтерпретації
Результати інтерпретуються окремо за двома шкалами. При аналізі рівня когнітивної резистентності необхідно враховувати показники шкали брехні, оскільки високий рівень соціальної бажаності відповідей може свідчити про зниження достовірності результатів.
Сфера застосування
Психологічна діагностика, психологічне консультування, психоосвіта, медіапсихологія, дослідження критичного мислення, інформаційної безпеки, когнітивної психології та психології прийняття рішень, наукові дослідження.
Наявні адаптації та переклади
Станом на 2026 рік відома авторська українська версія методики.
Джерело / основна публікація
Бажин Ю. (2026). CRAIS — Шкала когнітивної резистентності до афективного впливу. Короткий довідник із користування.
Надійність (Reliability — надійність)
Внутрішня узгодженість
Cronbach’s alpha (альфа Кронбаха) для загальної шкали — 0.82; для субшкал — від 0.74 до 0.82.
McDonald’s omega (омега Макдональда) — для загальної шкали — 0.83; для субшкал — від 0.75 до 0.83.
Ретестова надійність
test-retest reliability (ретестова надійність) — Повторне тестування через 4 тижні показало коефіцієнт стабільності r = 0.91.
Валідність (Validity — валідність)
Construct validity (конструктна валідність)
Результати факторного аналізу підтвердили відповідність структури методики теоретичній моделі автора.
Criterion validity (критеріальна валідність)
Інформація відсутня.
Convergent validity (конвергентна валідність)
Виявлено позитивний зв’язок із опитувальником когнітивної гнучкості Денніс та Вандер Вол (r = 0.64), що підтверджує конвергентну валідність методики.
Discriminant validity (дискримінантна валідність)
Методика виявила слабкий негативний зв’язок із показником рівня сприйнятого стресу (r=-0,21), що підтверджує відмінність досліджуваного конструкта від афективних характеристик.
Факторна структура
За результатами EFA було виділено 2 фактори, що пояснюють 68,4% загальної дисперсії. CFA підтвердив прийнятну відповідність моделі: CFI = 0.91, RMSEA = 0.07, TLI = 0.89, SRMR = 0.06.
Нормування та вибірка стандартизації
Розробка методики проводилася на українській вибірці 144 осіб віком від 17 до 61 року в 2026 році. Серед них 102 (70,8%) жінки і 42 (29,2%) чоловіки. Більшість, а саме 91 (63,2%) особа, перебувала на території, підконтрольній Україні, а 53 (36,8%) осіб — закордоном. Статистично значущих відмінностей за статтю чи за місцем перебування виявлено не було.
Розроблено нормативні значення методом квартилів, а саме: по шкалі когнітивної резистентності до афективного впливу з діапазоном від 0 до 25 — це низький рівень, від 26 до 32 — помірний, і від 33 до 40 — високий рівень; по шкалі брехні від 0 до 8 це низький рівень, від 9 до 15 — високий.