Загальний опис методики
Назва методики	Шкала оптимістичного стану (ШОС; State Optimism Measure, SOM), українськомовна версія
Автор(и) методики	Rachel A. Millstein зі співавторами (2019). Українськомовна адаптація — Олена Савченко, Денис Лавриненко (Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана)
Рік створення / адаптації	2019 (оригінал); українськомовна адаптація — 2022–2023
Теоретична основа методики	Розмежування риси оптимізму (узагальнені очікування щодо майбутнього — LOT, LOT-R, ASQ) та оптимістичного стану — динамічного, зумовленого контекстом подій, станом здоров'я, настроєм, психологічним втручанням; SOM розроблено спеціально для вимірювання стану та фіксації його змін у часі (чутливіша за LOT-R у лонгітюдних дослідженнях)
Конструкт, який вимірюється	Міра оптимістичного стану — ситуативні позитивні очікування людини «прямо зараз» щодо життєвих викликів, найближчих подій і майбутнього
Мета застосування	Діагностика поточного оптимістичного стану; вимірювання динаміки стану в лонгітюдних дослідженнях та при оцінці ефективності психологічних втручань
Цільова аудиторія	Дорослі; тестові норми — для осіб юнацького віку (студентів)
Вікові межі застосування	Норми стандартизовано для 17–23 років
Формат методики	Самозвітний опитувальник
Структура методики	7 тверджень, що утворюють єдину шкалу («Я з оптимізмом дивлюся на життєві виклики», «Зараз я очікую, що все піде на краще», «Майбутнє здається мені світлим» тощо); повний текст перекладу наведено в статті
Формат відповідей	5-бальна шкала Лайкерта: 1 — «категорично не згоден(-на)» … 5 — «абсолютно згодний(-на)»; інструкція просить відповідати про почуття «прямо зараз, у даний момент»
Час проходження	Орієнтовно 2–3 хвилини
Спосіб проведення	Індивідуально або групово, паперово чи онлайн
Особливості інтерпретації	Показник — сума балів за всіма твердженнями (7–35); переведення у станайни: 1–3 (24 бали і менше) — низький рівень, 4–6 (25–31) — середній, 7–9 (32 і більше) — високий; міра оптимістичного стану відносно незалежна від самооцінки й самосприйняття та від досвіду психотерапії; вік — значущий чинник (у юнацькому віці показники вищі, p = 0.036)
Сфера застосування	Позитивна психологія, психологія здоров'я, психодіагностичне обстеження студентів, оцінка динаміки психотерапевтичних впливів
Наявні адаптації та переклади	Оригінал англійською; японська адаптація (на стадії препринту); українськомовна версія — перша україномовна методика діагностики оптимізму, що пройшла психометричну перевірку
Джерело / основна публікація	Millstein R. A. et al. Development of the State Optimism Measure. General Hospital Psychiatry. 2019. Vol. 58. P. 83–93. https://doi.org/10.1016/j.genhosppsych.2019.04.002 Савченко О. В., Лавриненко Д. Г. Шкала оптимістичного стану: адаптація методики та її психометричні показники. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія «Психологія». 2023. Вип. 2. С. 10–16. https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2023.2.2

Психометричні характеристики методики
Надійність (Reliability)
Внутрішня узгодженість	Альфа Кронбаха 0.876 (вибірка 1, N = 96) та 0.890 (вибірка 2, N = 91); гіпотетичне вилучення жодного з 7 тверджень показника суттєво не підвищує; дискримінативність за дельта-критерієм Фергюсона 0.70–0.92, середнє 0.82 — висока здатність розподіляти відповіді за категоріями
Ретестова надійність	Перевірка за процедурою «тест-ретест» проведена на 72 особах (інтервал ~3 місяці); автори констатують високі показники надійності-стійкості, числове значення коефіцієнта в тексті статті не наведено
Валідність (Validity)
Construct validity конструктна валідність	Шкала вимірює саме стан оптимізму як тимчасове явище, залежне від контексту, здоров'я та настрою: показник відносно незалежний від самооцінки, статі та досвіду психотерапії; авторську однофакторну модель повністю збережено, структура стійка на двох вибірках
Criterion validity критеріальна валідність	Особи юнацького віку (17–23) мають вищі показники, ніж особи середнього віку (36–45): 30.23 проти 28.09, p = 0.036; відмінності за статтю та досвідом психотерапії незначущі — шкала відображає ситуативне переживання, а не сталу тенденцію
Convergent validity конвергентна валідність	Позитивний афект (ОПАНА) r = 0.515 (p < 0.001), негативний афект r = −0.219 (p = 0.032); задоволеність власним життям (КОСБ-3) r = 0.605, задоволеність відносинами з іншими r = 0.331, загальний рівень суб'єктивного благополуччя r = 0.439
Discriminant validity дискримінантна валідність	Зв'язок із показником невдоволеності собою та розчарування в житті незначущий (r = 0.112, p = 0.278) — міра оптимістичного стану відносно незалежна від самооцінки людини та особливостей її самосприйняття
Факторна структура
EFA	Метод головних компонентів (обертання варимакс): єдиний фактор, що об'єднує всі 7 тверджень — 59.24 % дисперсії (вибірка 1) та 62.0 % (вибірка 2), факторні навантаження 0.62–0.89; структури значущі за критерієм Хамфрі
CFA	Не проводився — відсутність альтернативної моделі зняла питання щодо конфірматорного факторного аналізу (однофакторна модель підтверджена на двох незалежних вибірках)
Нормування та вибірка стандартизації
Основні характеристики	Стандартизація на 296 особах юнацького віку 17–23 років (80.5 % жінок); розподіл відповідає нормальному (процедура М. Плохинського), M = 27.96, SD = 5.07; усього в адаптації задіяно кілька вибірок (96 + 91 + 233 + 296 осіб) на різних етапах
Наявність української вибірки	Так — адаптація та стандартизація на українській вибірці
Нормативні значення	Станайни: 1 — 17 балів і менше, 2 — 18–21, 3 — 22–24, 4 — 25–26, 5 — 27–29, 6 — 30–31, 7 — 32–33, 8 — 34, 9 — 35 і більше (1–3 — низький, 4–6 — середній, 7–9 — високий рівень)