Загальний опис методики
Назва методики	Шкала «Реакція на тривалий травматичний стрес» (Continuous Traumatic Stress Response Scale, CTSR; українська абревіатура — РТТС), українська версія
Автор(и) методики	Оригінал: Aviva Goral, Paula Feder-Bubis, Mooli Lahad, Sandro Galea, Norm O'Rourke, Limor Aharonson-Daniel (Ізраїль, 2021). Українська адаптація та валідизація: Лариса Засєкіна (Кембриджський університет / Волинський національний університет імені Лесі Українки), Авіва Ґорал (Університет Бен-Гуріона в Негеві, співавторка оригінальної шкали), Тетяна Федотова, Анастасія Мартинюк (ВНУ імені Лесі Українки), Анастасія Акімова (КНУ імені Тараса Шевченка)
Рік створення / адаптації	Оригінал — 2021 (Goral et al., PLoS ONE); українська версія — 2024 (збір даних березень–травень 2023; етичне схвалення ВНУ імені Лесі Українки № 03-24/04/118 від 19.01.2023)
Версія методики та норм	v1.0 · 2024 (N = 619)
Теоретична основа методики	Концепція тривалого травматичного стресу (continuous traumatic stress): на відміну від ПТСР, що виникає після дискретної події, — постійна експозиція множинним інтенсивним травматичним впливам у високоризикових середовищах (війна, збройний конфлікт) із тривалим фізіологічним збудженням, фізичним і психічним виснаженням та підвищеною захворюваністю (Kaminer et al., 2018; Goral et al., 2021); включає вимір моральної травми — почуття зради та люті, які випадають із діагностичних критеріїв ПТСР і кПТСР
Конструкт, який вимірюється	Реакція на тривалий травматичний стрес. В оригіналі — 3 субшкали: виснаження/відстороненість, лють/зрада, страх/безпорадність; в українській версії всі 11 пунктів збережено, але вони об'єдналися у 2 нові фактори — «Виснаження та лють» і «Страх та зрада»; обчислюється також загальний бал
Мета застосування	Оцінка посттравматичних наслідків постійної множинної експозиції травмі війни у цивільного населення (з урахуванням моральної травми) для визначення потреб і планування травма-інформованої психологічної допомоги
Цільова аудиторія	Цивільні особи, які перебувають під постійною загрозою (ракетні удари, повітряні тривоги, війна); у валідизації — молодь і дорослі 17–41 року, переважно жінки (87.56%), у тому числі внутрішньо переміщені особи (12%)
Вікові межі застосування	Від 17 років (критерій включення у валідизаційне дослідження); верхня межа не обмежена (у вибірці — до 41 року)
Формат методики	Самозвітна шкала (self-report), 11 пунктів
Структура методики	11 пунктів, 2 субшкали (українська версія): «Виснаження та лють» — пункти 1, 2, 4, 5, 7, 9 (6 пунктів); «Страх та зрада» — пункти 3, 6, 8, 10, 11 (5 пунктів); загальний бал — сума всіх пунктів (діапазон 0–33)
Формат відповідей	4-бальна шкала Лайкерта: 0 — «Зовсім ні», 1 — «Деякою мірою», 2 — «Дуже сильно», 3 — «Нестерпно сильно»
Час проходження	Орієнтовно 3–5 хвилин (11 пунктів; у публікації час окремо не вказано)
Спосіб проведення	Індивідуально або групово, паперовий бланк; у валідизаційному дослідженні — як претест перед програмами психосоціальної підтримки Українського психотравматологічного центру
Особливості інтерпретації	Чим вищі загальний бал і бали субшкал, тим виразніша реакція на тривалий травматичний стрес; діагностичних порогів і норм не встановлено. Автори підкреслюють високу спільну дисперсію з PCL-5 (52–55%): психологічний дистрес під постійною загрозою слід оцінювати паралельно і за ПТСР, і за тривалим травматичним стресом, оскільки конструкти мають різні теоретичні основи, симптоматику й контекст (минула дискретна травма проти поточної загрози; додатковий вимір зради та недовіри)
Сфера застосування	Психотравматологія, клінічна та кризова психологія, травма-інформована допомога цивільному населенню під час війни, дослідження психологічних наслідків війни (проєкти British Academy Researchers at Risk Fellowship та Leverhulme Research Support Grant)
Наявні адаптації та переклади	Оригінал — англомовна шкала (Ізраїль, 2021). Українська версія — 2024, за протоколом ВООЗ: прямий переклад (порівняно 4 варіанти), двомовна експертна панель (n = 3) і зворотний переклад, претестування та когнітивні інтерв'ю з фахівцями з психічного здоров'я (n = 8), фінальна версія; текст пунктів наведено в додатку статті
Джерело / основна публікація	Zasiekina L., Goral A., Fedotova T., Akimova A., Martyniuk A. Cross-cultural adaptation and psychometric validation of The Continuous Traumatic Stress Response Scale: Ukrainian version. East European Journal of Psycholinguistics. 2024. Vol. 11, No. 1. P. 156–171. https://doi.org/10.29038/eejpl.2024.11.1.zas Оригінал: Goral A., Feder-Bubis P., Lahad M., Galea S., O'Rourke N., Aharonson-Daniel L. Development and validation of the Continuous Traumatic Stress Response scale (CTSR) among adults exposed to ongoing security threats. PLoS ONE. 2021. 16(5). e0251724. Відкриті дані валідизації: Mendeley Data, https://doi.org/10.17632/22xt2zj86t.1

Психометричні характеристики методики
Надійність (Reliability)
Внутрішня узгодженість	Загальна альфа Кронбаха української версії 0.858; за факторами (ЕФА-вибірка, n = 200): «Виснаження та лють» — 0.84, «Страх та зрада» — 0.76 (оригінал: 0.90 для загальної шкали; 0.86 / 0.82 / 0.74 за трьома субшкалами)
Ретестова надійність	Повторне вимірювання через 1 місяць (березень–квітень 2023) на додатковій випадковій підвибірці n = 50 (Волинський медичний інститут): значущих відмінностей між зрізами немає — загальний бал 4.26 (SD 3.48) проти 4.33 (SD 4.10), t = 0.07, p = 0.47; «Виснаження та лють» 1.13 проти 1.00, p = 0.36; «Страх та зрада» 1.34 проти 1.38, p = 0.48; коефіцієнт ретестової кореляції у публікації не наведено
Валідність (Validity)
Construct validity конструктна валідність	Підтверджена значущими кореляціями загального балу з симптомами ПТСР (PCL-5) 0.797, депресії (PHQ-9) 0.785, тривоги (GAD-7) 0.670 та моральної травми (MISS-C-SF) 0.540 (усі p ≤ 0.01); субшкали корелюють з тими самими показниками в межах 0.461–0.776; двофакторну структуру підтверджено ЕФА та КФА
Criterion validity критеріальна валідність	Конкурентна валідність — висока: кореляція з PCL-5 0.797, кожен із факторів РТТС пояснює 52–55% дисперсії симптомів ПТСР (автори зазначають, що це не збігається з оригінальною шкалою і може відбивати специфіку воєнного контексту України); прогностична валідність і діагностичні пороги не перевірялися
Convergent validity конвергентна валідність	Позитивні помірні та високі зв'язки з теоретично спорідненими конструктами: PCL-5 (0.797), PHQ-9 (0.785), GAD-7 (0.670), MISS-C-SF (0.540); для факторів — «Виснаження та лють» 0.525–0.776, «Страх та зрада» 0.461–0.722
Discriminant validity дискримінантна валідність	У публікації окремо не перевірялась; автори відзначають суттєве перекриття з PCL-5 і обґрунтовують розмежування конструктів теоретично (тривалість і поточність загрози, наявність виміру зради та недовіри)
Факторна структура
EFA	n = 200 (Волинський медичний інститут, березень–квітень 2023): KMO = 0.869, тест сферичності Бартлетта p < 0.001; за критерієм власних значень, графіком осипу та паралельним аналізом Горна виділено 2 фактори (власні значення 4.572 і 1.128), що пояснюють 51.82% дисперсії; усі навантаження ≥ 0.50 (від 0.52 для пункту 6 до 0.78 для пункту 2); фактори названо «Виснаження та лють» і «Страх та зрада»
CFA	n = 419 (ВНУ імені Лесі Українки, квітень–травень 2023; SPSS 28 + Amos): двофакторна модель — CMIN/DF = 3.597 (норма ≤ 5), RMSEA = 0.079 (90% ДІ 0.066–0.092; норма ≤ 0.080); кореляція між латентними факторами r = 0.85 (p < 0.001); навантаження пунктів від 0.43 (пункт 11) до 0.80 (пункт 5), усі p < 0.001; автори визнають RMSEA посереднім, але модель — прийнятною з огляду на CMIN/DF, специфікацію та обсяг вибірки
Нормування та вибірка стандартизації
Основні характеристики	Загальна вибірка 619 осіб (із 639 залучених 11 вибули, 9 виключено через психічні розлади, не пов'язані з травмою), 17–41 рік (M = 18.87, SD = 2.206), 87.56% жінок; 38.13% мали сімейну травму в минулому (Голодомор — 77 осіб), 12.12% — вимушено переміщені; підвибірки ЕФА (n = 200) і КФА (n = 419) статистично не відрізняються за віком, статтю, сімейною травмою, переміщенням та наявністю симптомів; Волинська область (прикордоння з Білоруссю, постійні повітряні тривоги), березень–травень 2023; ретестова підвибірка n = 50
Наявність української вибірки	Так — валідизацію проведено повністю на українській вибірці цивільних, які звернулися по психосоціальну підтримку до Українського психотравматологічного центру (ВНУ імені Лесі Українки та Волинський медичний інститут)
Нормативні значення	Нормативних значень і порогових балів не розроблено; наведено лише описові статистики: середній бал на пункт за факторами (ЕФА-вибірка) — «Виснаження та лють» 0.86 (SD 0.88), «Страх та зрада» 0.60 (SD 0.78), діапазон 0–3; середній загальний бал у ретестовій підвибірці 4.26 (SD 3.48)