Загальний опис методики
Назва методики	Шкала самооцінки Розенберга (Rosenberg Self-Esteem Scale, RSES)
Автор(и) методики	Morris Rosenberg (Морріс Розенберг), соціолог. Українська адаптація — Олена Вельдбрехт, Надія Зінченко, Наталія Тавровецька
Рік створення / адаптації	1965; українська адаптація — 2023–2025 (публікація 2025)
Теоретична основа методики	Теорія символічного інтеракціонізму (symbolic interactionism): самооцінка як сукупність думок і почуттів індивіда стосовно себе як об'єкта, що формується через відображені оцінки, соціальні порівняння, самоатрибуцію та «психологічну центральність» (Rosenberg, 1979)
Конструкт, який вимірюється	Глобальна самооцінка (global self-esteem) — стійка установка (атитюд) особистості стосовно самої себе, що поєднує когнітивні елементи (уявлення й судження про себе) із загальним емоційним ставленням до власної особистості (позитивним або негативним)
Мета застосування	Вимірювання глобального самоставлення особистості у психологічній діагностиці, консультативній і психотерапевтичній практиці та наукових дослідженнях (зокрема в контексті психологічного благополуччя)
Цільова аудиторія	Підлітки та дорослі; учнівські, студентські й дорослі вибірки
Вікові межі застосування	Від 11–12 років (норми розроблено для груп 12–16, 17–21 та 22–70 років)
Формат методики	Самозвітний опитувальник (self-report questionnaire)
Структура методики	10 тверджень: 5 сформульовано позитивно (самоповага, задоволеність собою) і 5 — негативно (самозневага); підраховується сумарний показник глобальної самооцінки (10–40 балів); додатково можливий розгляд субшкал «самоповага» та «самозневага»
Формат відповідей	4-бальна шкала Лікертівського типу: «повністю погоджуюсь» — «погоджуюсь» — «не погоджуюсь» — «повністю не погоджуюсь» (кодування 1–4; пункти 3, 5, 8, 9, 10 — обернені)
Час проходження	Орієнтовно до 5 хвилин (короткий опитувальник із 10 тверджень)
Спосіб проведення	Індивідуально або групово; паперові бланки та онлайн-формат (в апробації — Google Forms)
Особливості інтерпретації	Розподіл балів не є нормальним — інтерпретація за непараметричними нормами (процентилі) окремо для вікових груп; результат чутливий до мотивації соціальної бажаності; глобальна самооцінка значуще залежить від віку (найнижча в підлітків), гендерних відмінностей не виявлено; пункт 8 («Мені б хотілося більше поважати себе») є неоднозначним і найслабшим у структурі шкали
Сфера застосування	Психологія (клінічна, консультативна, вікова), психотерапія, соціологія, педагогіка, управління; наукові крос-культурні дослідження
Наявні адаптації та переклади	Понад 30 адаптованих перекладів: майже всі європейські мови, а також китайська, японська, перська та інші; українська версія — 2025
Джерело / основна публікація	Rosenberg M. Society and the Adolescent Self-Image. Princeton, NJ: Princeton University Press, 1965. Вельдбрехт О., Зінченко Н., Тавровецька Н. Шкала самооцінки Розенберга: українська адаптація та психометричні властивості. Інсайт: психологічні виміри суспільства. 2025. № 13. С. 142–172. https://doi.org/10.32999/2663-970X/2025-13-7

Психометричні характеристики методики
Надійність (Reliability)
Внутрішня узгодженість	Cronbach's alpha = 0.88; Guttman's λ6 = 0.89. Кореляції пунктів із сумарною оцінкою — 0.55–0.72 (окрім п. 8: 0.37). Розщеплення навпіл: Guttman Split-Half = 0.84, коефіцієнт Спірмена-Брауна = 0.73. Дискримінативна здатність пунктів: дельта Фергюсона 0.61–0.75
Ретестова надійність	Повторне вимірювання з інтервалом 12–15 тижнів (58 осіб): коефіцієнт стабільності r = 0.74
Валідність (Validity)
Construct validity конструктна валідність	Аналіз головних компонент підтвердив одновимірну структуру: усі 10 пунктів мають помірні або високі навантаження на перший компонент (48.8 % дисперсії), що відповідає теоретичній моделі автора. Водночас CFA показав кращу відповідність двофакторної моделі (позитивні/негативні пункти)
Criterion validity критеріальна валідність	Показники шкали значуще пов'язані з параметрами психологічного благополуччя (r = 0.718), диспозиційного оптимізму (r = 0.762), сприйнятого стресу (r = −0.544), позитивної та негативної афективності (r = 0.483 / −0.403); p < 0.001
Convergent validity конвергентна валідність	Значущі кореляції зі спорідненими вимірами самоставлення: глобальна самоцінність за «Профілем самосприйняття» С. Хартер (r = 0.559), позитивна самооцінка в проєктивній методиці «Хто Я?» (r = 0.519), фактор «оцінка» семантичного диференціалу (r = 0.542), загальна самоефективність (r = 0.493), задоволеність життям (r = 0.418–0.579), довіра до себе (r = 0.413), близькість Я-реального та Я-ідеального (r = −0.439)
Discriminant validity дискримінантна валідність	Відсутність значущих кореляцій субшкал із виміром «нейтральна самооцінка» методики «Хто Я?» свідчить про дивергентну валідність. Водночас очікуваної незалежності від нарцисизму не підтверджено: показник RSES тісно корелює з NPI-16 (r = 0.403, p < 0.001). Виявлено значущий зв'язок із соціальною бажаністю (r ≈ 0.32) — його слід враховувати в інтерпретації
Факторна структура
EFA / PCA	Метод головних компонент: одновимірне рішення, перший компонент пояснює 48.8 % дисперсії; у двофакторному рішенні з варімакс-обертанням — 60.11 % (два фактори приблизно рівної ваги, що загалом відповідають позитивно й негативно сформульованим пунктам; пункти 5, 6, 7 мають перехресні навантаження)
CFA	Двофакторна модель (самоповага / самозневага) краща за однофакторну: CFI = 0.931, TLI = 0.909, SRMR = 0.047, RMSEA = 0.089 (проти CFI = 0.909; TLI = 0.883; SRMR = 0.052; RMSEA = 0.101 в однофакторної). Питання оптимальної факторної структури лишається відкритим; зміст і обсяг шкали збережено еквівалентними оригіналу
Нормування та вибірка стандартизації
Основні характеристики	Апробація: 537 осіб віком 11–45 років (168 чоловіків, 369 жінок), три хвилі досліджень 2023–2024 рр., Україна (школярі, студенти чотирьох університетів, дорослі). Для тестових норм дорослої вибірки — додаткова четверта хвиля, квітень 2025 р. (187 осіб, 17–70 років). Середній бал — 28.26 (SD = 5.49)
Наявність української вибірки	Так — стандартизація проведена повністю на українській вибірці
Нормативні значення	Розроблено процентильні норми за трьома віковими групами: 12–16 років (M = 24.44 ± 5.72), 17–21 рік (M = 28.20 ± 3.76), 22–70 років (M = 29.81 ± 4.98); межі низького/середнього/високого рівнів визначаються за процентилями (розподіл не є нормальним). Норми за статтю не диференціюються — гендерних відмінностей не виявлено