| Загальний опис методики | |
|---|---|
| Назва методики | Шкала сприйнятого стресу (Perceived Stress Scale, PSS-10) |
| Автор(и) методики | Sheldon Cohen, Tom Kamarck, Robin Mermelstein (Шелдон Коен та колеги, Університет Карнегі-Меллон). Українська адаптація — Олена Вельдбрехт, Наталія Тавровецька |
| Рік створення / адаптації | 1983 (PSS-14 та PSS-4), 1988 (версія з 10 питань); українська адаптація — 2022 |
| Теоретична основа методики | Когнітивно-опосередкована теорія стресу Р. Лазаруса: реакцію на важку подію та її патогенний вплив визначає не об'єктивна характеристика стресора, а суб'єктивна оцінка події в контексті можливостей подолання |
| Конструкт, який вимірюється | Сприйнятий стрес — ступінь, у якому людина оцінює життєву ситуацію останнього місяця як непередбачувану, неконтрольовану та перевантажену; усвідомлювана оцінка того, наскільки зовнішні вимоги перевищують здатність упоратися з ними |
| Мета застосування | Оцінка суб'єктивного сприйняття стресу як чинника виникнення соматичних, психічних і поведінкових розладів; виявлення респондентів, вразливих до негативного впливу стресу |
| Цільова аудиторія | Будь-які групи населення з принаймні молодшою середньою освітою; запитання не прив'язані до конкретних життєвих чи професійних умов |
| Вікові межі застосування | Від 14 років (вибірка адаптації — 14–70 років) |
| Формат методики | Самозвітний опитувальник; простота дозволяє використовувати його в телефонних та інтернет-опитуваннях |
| Структура методики | 10 питань: 6 прямих і 4 реверсивних; підраховується єдиний сумарний показник сприйнятого стресу (0–40 балів); латентно виокремлюються два фактори — «сила стресу» та «спроможність подолання» |
| Формат відповідей | 5-бальна шкала Лікерта: 0 — «ніколи», 1 — «майже ніколи», 2 — «іноді», 3 — «досить часто», 4 — «дуже часто»; для реверсивних пунктів шкала перегортається |
| Час проходження | Орієнтовно до 5 хвилин (10 коротких питань) |
| Спосіб проведення | Індивідуально або групово; онлайн (в апробації — Google Forms) |
| Особливості інтерпретації | Шкала не має фіксованої точки відсічі — результати розглядаються в контексті середніх значень і розподілу конкретної вибірки; прогностична валідність знижується через 4–8 тижнів після опитування; жінкам властиві значуще вищі бали; найбільший стрес — у групи 14–19 років |
| Сфера застосування | Психологія здоров'я, клінічна та кризова психологія, психосоматика, наукові дослідження стресу і копінгу |
| Наявні адаптації та переклади | Перекладена понад 30 мовами; використана у понад 8 тис. публікацій (PubMed); вільне некомерційне використання дозволене авторами; українська версія — 2022 |
| Джерело / основна публікація | Cohen S., Kamarck T., Mermelstein R. A global measure of perceived stress. Journal of Health and Social Behavior. 1983. Vol. 24. P. 385–396. Вельдбрехт О. О., Тавровецька Н. І. Шкала сприйнятого стресу (PSS-10): адаптація та апробація в умовах війни. Проблеми сучасної психології. 2022. № 2 (25). С. 16–27. https://doi.org/10.26661/2310-4368/2022-2-2 |
| Психометричні характеристики методики | |
|---|---|
| Надійність (Reliability) | |
| Внутрішня узгодженість | Альфа Кронбаха = 0.840 для 10 питань — узгоджується з даними попередніх досліджень (0.75–0.88); зміст усіх пунктів відображає одну психічну реальність |
| Ретестова надійність | Не вимірювалась: у момент опитування (травень 2022) все українське суспільство перебувало у стресовому стані війни; повторне дослідження заплановане в мирний час |
| Валідність (Validity) | |
| Construct validity конструктна валідність |
Позитивні емоції (PANAS) r = −0.485, негативні емоції r = 0.663; психологічна стійкість (CD-RISC-10) r = −0.500; тривога (HADS) r = 0.643, депресія r = 0.576 (усі p = 0.000) — оцінка сприйнятого стресу є предиктором психофізіологічних порушень |
| Criterion validity критеріальна валідність |
Загальна оцінка значуще корелює з насиченістю життя травмівними подіями: безпосереднє переживання події r = 0.129, свідок нещасть інших r = 0.163, події з близькими r = 0.136, страх перед загрозами r = 0.157; обернені кореляції: «це частина моєї роботи» r = −0.173, «це мене не стосується» r = −0.186 |
| Convergent validity конвергентна валідність |
Даних немає |
| Discriminant validity дискримінантна валідність |
Даних немає |
| Факторна структура | |
| EFA / PCA | Придатність даних: критерій Бартлетта p = 0.000, KMO = 0.874. Усі пункти навантажують головний фактор (0.43+). При Варімакс-обертанні — два фактори, разом 53.91 % дисперсії: негативно сформульовані пункти («сила стресу», 34.55 %) та позитивні («спроможність подолання», 19.36 %) — відповідає структурі оригіналу та більшості адаптацій |
| CFA | Даних немає |
| Нормування та вибірка стандартизації | |
| Основні характеристики | 318 цивільних українців 14–70 років (M = 32.97 ± 12.07), 82.7 % жінок; 10–11 тиждень повномасштабної війни; 76.1 % — жителі Херсона та області (перебували в окупації або вимушено покинули домівки); 28.3 % втратили роботу |
| Наявність української вибірки | Так — апробація безпосередньо під час подій колективної психотравми |
| Нормативні значення | M = 25.64 ± 6.72, діапазон 6–40; розподіл зміщений у зону високих значень (асиметрія −0.464); жінки — 26.32 ± 6.40, чоловіки — 22.22 ± 7.12 (p = 0.000); значення суттєво вищі за будь-які опубліковані мирні вибірки (для порівняння: США, 1983 — 13.02 ± 6.35); фіксованої точки відсічі шкала не має |