| Загальний опис методики | |
|---|---|
| Назва методики | Шкала страху перед COVID-19 (The Fear of COVID-19 Scale, FCV-19S), україномовна версія |
| Автор(и) методики | Daniel Kwasi Ahorsu, Chung-Ying Lin, Vida Imani, Mohsen Saffari, Mark D. Griffiths, Amir H. Pakpour (2020). Україномовна адаптація — Андрій Бова (Державний науково-дослідний інститут МВС України) |
| Рік створення / адаптації | 2020 (оригінал, апробація на вибірці мешканців Ірану); україномовна адаптація — 2021–2023 |
| Версія методики та норм | v1.0 · 2023 (N = 253) |
| Теоретична основа методики | Психологія страху як базової емоції, викликаної очікуванням або усвідомленням небезпеки, та соціального конструювання страхів у період пандемії; пункти відібрано з наявних шкал страху перед хворобами через експертне опитування; шкала охоплює емоційні реакції та соматичні/вегетативні прояви страху |
| Конструкт, який вимірюється | Страх перед коронавірусом (COVID-19): емоційні переживання (боязнь, неприємні думки, тривога від новин) та соматичні прояви (пітливість рук, безсоння, серцебиття) |
| Мета застосування | Скринінг рівня страху перед COVID-19 у соціально-демографічних групах і населення загалом; дослідження зв'язків страху з психічним здоров'ям |
| Цільова аудиторія | Дорослі; у валідизації — студентська молодь |
| Вікові межі застосування | Від 18 років |
| Формат методики | Самозвітний опитувальник |
| Структура методики | 7 тверджень («Найбільше я боюся COVID-19», «Мої руки пітніють, коли я думаю про COVID-19», «Я не можу заснути, бо мене хвилює зараження на COVID-19» тощо); одновимірна шкала; сумарна оцінка 7–35 балів |
| Формат відповідей | 5-бальна шкала Лікерта: «повністю не згоден/на», «не згоден/на», «як згоден/на, так і не згоден/на», «згоден/на», «повністю згоден/на» |
| Час проходження | Орієнтовно 2–3 хвилини |
| Спосіб проведення | Індивідуально або групово; у валідизації — інтернет-опитування |
| Особливості інтерпретації | Більший сумарний бал — вищий рівень страху; пункти щодо соматичних проявів (пітливість рук, безсоння, серцебиття) — «найскладніші» (вирізняють осіб з максимально вираженим страхом), пункт про неприємні думки — «найпростіший»; у київських студентів середній бал 14.09 — нижчий за метааналітичне середнє (18.36) |
| Сфера застосування | Соціологія і психологія здоров'я, моніторинг масових страхів у період епідемій, крос-культурні порівняння |
| Наявні адаптації та переклади | Численні лінгвістичні адаптації по всьому світу (метааналізи охоплюють 44+ масивів); інваріантність вимірювання перевірено у 48 країнах; в Україні існує щонайменше три переклади — представлена версія психометрично перевірена |
| Джерело / основна публікація | Ahorsu D. K., Lin C.-Y., Imani V., Saffari M., Griffiths M. D., Pakpour A. H. The Fear of COVID-19 Scale: development and initial validation. International Journal of Mental Health and Addiction. 2020. https://doi.org/10.1007/s11469-020-00270-8 Бова А. А. Шкала страху перед COVID-19 (FCV-19S): факторна валідність та надійність на вибірці київських студентів. Габітус. 2023. Вип. 46. С. 11–23. https://doi.org/10.32782/2663-5208.2023.46.1 |
| Психометричні характеристики методики | |
|---|---|
| Надійність (Reliability) | |
| Внутрішня узгодженість | Альфа Кронбаха 0.825 (95 % ДІ 0.790–0.856), стандартизована α = 0.842, λ2 Гуттмана 0.832, λ4 (максимальне розщеплення) 0.861, β Ревелле 0.739, композитна надійність фактора ω2 = 0.817, скореговані кореляції «пункт — решта шкали» 0.49–0.68; за Рашем: надійність відокремлення пунктів 0.99 (індекс 11.19), осіб — 0.79 (індекс 1.93) |
| Ретестова надійність | У публікації не перевірялась |
| Валідність (Validity) | |
| Construct validity конструктна валідність |
Одновимірність конструкту підтверджена кількома методами: аналіз Раша (індекси Infit та Outfit усіх пунктів 0.64–1.28 за прийнятного коридору 0.5–1.5, додаткових вимірів за методом головних компонент залишків немає, порогові параметри Андрича впорядковані), експлораторне лікертівське шкалювання та кластерний аналіз пунктів |
| Criterion validity критеріальна валідність |
У публікації не наведено |
| Convergent validity конвергентна валідність |
Не перевірялася: з огляду на формат інтернет-опитування в анкеті не наводилися інші психометричні шкали (тривоги, дистресу, самооцінки здоров'я) |
| Discriminant validity дискримінантна валідність |
У двофакторному рішенні дискримінантна валідність не підтримувалася — кореляція між латентними факторами 0.840 (Δχ² = 1.7, p = 0.193), тобто фактори не репрезентують різні конструкти; це додатковий аргумент на користь одновимірної шкали |
| Факторна структура | |
| EFA | KMO = 0.86, критерій Бартлетта χ²(21) = 617.6 (p < 0.001); метод мінімальних залишків: однофакторне рішення пояснює 44.2 % спільної дисперсії (менше умовних 50 %), двофакторне (обертання облімін) — 29.1 % + 22.3 % з кореляцією факторів 0.65 |
| CFA | Порівняння чотирьох моделей (MLR-естіматор): обрано модифіковану однофакторну з двома зв'язками між залишками соматичних пунктів: χ² = 17.93, df = 12, p = 0.118, robust RMSEA = 0.047, robust CFI = 0.989, robust TLI = 0.981, SRMR = 0.031, навантаження 0.54–0.76 (p < 0.001); біфакторна S–1 має найкращі індекси, але перевагу віддано моделі, що співвідноситься з попередньою теорією |
| Нормування та вибірка стандартизації | |
| Основні характеристики | 253 студенти НТУУ «КПІ імені Ігоря Сікорського» (51.8 % жінок; зручна нерепрезентативна вибірка одного ЗВО), інтернет-опитування 24 лютого — 18 квітня 2021 року; статистичний аналіз у середовищі R 4.2.2 та jMetrik; середній сумарний бал 14.09 (SD 4.79) — нижчий за метааналітичне середнє (18.36) |
| Наявність української вибірки | Так — валідизація на українській студентській вибірці |
| Нормативні значення | Тестові норми у публікації не розроблялися |