| Загальний опис методики | |
|---|---|
| Назва методики | Шкала залежності від соціальних мереж (Social Networking Addiction Scale, SNAS), україномовна версія |
| Автор(и) методики | Оригінал: M. G. Shahnawaz, U. Rehman (2020). Українська адаптація: Павло Севост'янов (кандидат психологічних наук, доцент), Світлана Яновська (кандидат психологічних наук, доцент), Римма Туренко (старший викладач), Дар'я Пивовар (студентка факультету психології) — Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна |
| Рік створення / адаптації | Оригінал — 2020; українська адаптація — 2024 (стаття надійшла до редакції 20.09.2024, рекомендована до друку 24.11.2024) |
| Версія методики та норм | v1.0 · 2024 (N = 382) |
| Теоретична основа методики | Компонентна модель залежності М. Гріффітса (2005) та критерії поведінкової залежності від соціальних мереж (Kuss, Griffiths, 2017): значущість, зміна настрою, толерантність, самопочуття за неможливості користування (симптоми відміни), рецидив, конфлікт; залежність від соціальних мереж розглядається як поведінкова залежність — неконтрольоване й ненаситне бажання постійно перебувати у віртуальному комунікативному середовищі, нехтуючи іншими сферами життя (Brailovskaia et al., 2020) |
| Конструкт, який вимірюється | Залежність від соціальних мереж (кіберкомунікативна залежність). В оригіналі — 6 факторів за критеріями Гріффітса (21 пункт); в українській версії — 3 фактори: «Значущість соціальних мереж», «Самопочуття за неможливості користування соціальними мережами», «Конфлікт через соціальні мережі», а також загальний показник залежності |
| Мета застосування | Кількісна оцінка вираженості залежності від соціальних мереж та її складових для дослідницьких, консультативних і профілактичних завдань |
| Цільова аудиторія | Дорослі користувачі соціальних мереж; у вибірці адаптації — особи 18–64 років |
| Вікові межі застосування | Від 18 років (вибірка адаптації 18–64 роки); на підлітках не перевірялась |
| Формат методики | Самозвітний опитувальник (self-report), 11 пунктів |
| Структура методики | 11 тверджень, 3 фактори: «Значущість соціальних мереж» — пункти 1–4; «Самопочуття за неможливості користування соціальними мережами» — пункти 5–8; «Конфлікт через соціальні мережі» — пункти 9–11; загальний показник залежності — сума пунктів 1–11. Фактори оригіналу «Зміна настрою», «Толерантність» і «Рецидив» (10 пунктів) вилучено за результатами конфірматорного факторного аналізу |
| Формат відповідей | 7-бальна шкала згоди: від 1 — «абсолютно не згоден (-на)» до 7 — «повністю згоден (-на)» |
| Час проходження | Орієнтовно 3–5 хвилин (11 пунктів; у публікації час окремо не вказано) |
| Спосіб проведення | Індивідуально або групово; паперовий бланк або онлайн (у дослідженні адаптації — Google Forms з інформованою згодою на участь і обробку результатів) |
| Особливості інтерпретації | Підраховуються сума балів за кожним фактором і загальний показник; вищі бали — вища залежність. Наведено середні й стандартні відхилення окремо для чоловіків і жінок: жінки мають значущо вищі бали за значущістю, самопочуттям і загальним показником (критерій Манна–Уїтні), за конфліктом відмінностей немає; «Конфлікт через соціальні мережі» слабко негативно пов'язаний з віком (r = −0.158, p = 0.002), решта показників з віком не пов'язані. Автори застерігають, що методики про ставлення до інформаційних технологій швидко застарівають і потребують реадаптації |
| Сфера застосування | Психологія залежностей і кіберпсихологія, психологічне консультування, профілактична робота з молоддю, наукові дослідження користувачів соціальних мереж |
| Наявні адаптації та переклади | Оригінал — англомовна 21-пунктна шкала (Shahnawaz, Rehman, 2020). Українська версія — 2024, скорочена до 11 пунктів і 3 факторів (текст пунктів, інструкцію, ключ і норми наведено в додатку статті); автори зазначають, що зміна структури ускладнює прямі крос-культурні порівняння з оригіналом |
| Джерело / основна публікація | Севост'янов П. О., Яновська С. Г., Туренко Р. Л., Пивовар Д. Є. Психометричні показники та адаптація україномовної версії шкали залежності від соціальних мереж (M. G. Shahnawaz, U. Rehman Social Networking Addiction Scale). Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Психологія». 2024. Вип. 77. С. 21–27. https://doi.org/10.26565/2225-7756-2024-77-03 Оригінал: Shahnawaz M. G., Rehman U. Social Networking Addiction Scale. Cogent Psychology. 2020. Vol. 7. 1832032. https://doi.org/10.1080/23311908.2020.1832032 |
| Психометричні характеристики методики | |
|---|---|
| Надійність (Reliability) | |
| Внутрішня узгодженість | Альфа Кронбаха за факторами (n = 382): «Значущість» 0.729 (90% ДІ 0.682–0.771) — достатня; «Самопочуття» 0.884 (0.864–0.901) — хороша; «Конфлікт» 0.864 (0.839–0.885) — хороша; для загального показника коефіцієнт не наведено |
| Ретестова надійність | Повторне вимірювання через 58 днів на 49 учасниках першого опитування (кореляція Спірмена): «Значущість» 0.86, «Самопочуття» 0.79, «Конфлікт» 0.81, загальний показник 0.84 — висока ретестова надійність |
| Валідність (Validity) | |
| Construct validity конструктна валідність | Підтверджена очікуваною системою зв'язків: усі фактори та загальний показник значущо корелюють з Тестом інтернет-залежності К. Янг (ρ = 0.443 / 0.573 / 0.568; загальний 0.703, p < 0.001) і значно слабше — зі Шкалою схильності до адиктивної поведінки (0.164 / 0.180 / 0.115; загальний 0.147, p ≤ 0.05); модифіковану трифакторну структуру підтверджено КФА |
| Criterion validity критеріальна валідність | У публікації не наведено; як групові відмінності зафіксовано значущо вищі бали жінок за «Значущістю» (U = 8386, p = 0.001), «Самопочуттям» (U = 9352, p = 0.032) та загальним показником (U = 8866.5, p = 0.007) |
| Convergent validity конвергентна валідність | Сильний зв'язок із інтернет-залежністю за К. Янг (загальний показник ρ = 0.703, фактори 0.443–0.573; p < 0.001) — схожа природа формування обох феноменів, але не їх тотожність |
| Discriminant validity дискримінантна валідність | Слабкі, хоча й значущі, зв'язки зі схильністю до адиктивної поведінки як значно ширшим конструктом (0.115–0.180) — залежність від соціальних мереж не зводиться до загальної адиктивності; вилучені фактори оригіналу («Зміна настрою», «Толерантність», «Рецидив») погіршували репрезентацію конструкту на українській вибірці |
| Факторна структура | |
| EFA | Не проводився — перевірялась факторна структура оригіналу за допомогою конфірматорного факторного аналізу |
| CFA | Естиматор DWLS, JASP 0.19.2, n = 382. Оригінальна 6-факторна модель (21 пункт) — незадовільна: χ²/df = 776.12/183 (p < 0.001), CFI 0.979, TLI 0.976, RMSEA 0.086 (90% ДІ 0.079–0.092), SRMR 0.08. Модифікована 3-факторна модель (11 пунктів, після вилучення факторів «Зміна настрою», «Толерантність», «Рецидив»): χ²/df = 130.07/41, CFI 0.996, TLI 0.994, RMSEA 0.049 (90% ДІ 0.033–0.066), SRMR 0.056 — висока придатність; навантаження пунктів 0.30–0.68 |
| Нормування та вибірка стандартизації | |
| Основні характеристики | 382 осіб (210 жінок, 172 чоловіки), 18–64 роки (M = 27.7, SD = 8.8); онлайн-опитування через Google Forms з інформованою згодою; ретестова підвибірка — 49 осіб; обробка — JASP 0.19.2 |
| Наявність української вибірки | Так — адаптацію та всі психометричні перевірки проведено на українській вибірці (Харків, ХНУ імені В. Н. Каразіна) |
| Нормативні значення | Так — середні та стандартні відхилення за статтю. Чоловіки (N = 172): «Значущість» 15.72 ± 5.1, «Самопочуття» 10.01 ± 5.3, «Конфлікт» 6.14 ± 3.8, загальний показник 31.88 ± 10.5; жінки (N = 210): «Значущість» 17.98 ± 5.5, «Самопочуття» 11.87 ± 6.3, «Конфлікт» 6.50 ± 3.8, загальний показник 36.35 ± 12.2; діапазони сирих балів: фактори 4–28 / 4–28 / 3–21, загальний показник 11–77 |