| Загальний опис методики | |
|---|---|
| Назва методики | Вербальні критерії неправдивості письмового тексту (психолінгвістична верифікація писемного мовлення) |
| Автор(и) методики | Лілія Терещенко, Світлана Гладьо (Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ); базові методики — Criteria Based Content Analysis (Steller & Köhnken), Reality Monitoring (Johnson), Scientific Content Analysis (Sapir) |
| Рік створення / адаптації | Емпіричне дослідження — вересень 2020; публікація — 2022 |
| Теоретична основа методики | Неправда як когнітивно-комунікативне утворення (О. Морозова, Л. Терещенко): мовець цілеспрямовано продукує висловлення, зміст якого вважає недостовірним; неправдиве мовлення — прихований код та імітація правдивого, що потребує посиленого когнітивного контролю |
| Конструкт, який вимірюється | Правдивість/неправдивість письмового тексту за 15 вербальними показниками (обсяг тексту, пролог, лексичне розмаїття, емотивно-сенсорні деталі, самореференція, домінуючі концепти, числівники, заперечення тощо) |
| Мета застосування | Верифікація письмових повідомлень; наукове підґрунтя для методик виявлення неправдивих текстів, зокрема для протидії фейкам і маніпулятивним повідомленням |
| Цільова аудиторія | Автори письмових текстів; в апробації — студенти з рівнем англійської B1+–C1 |
| Вікові межі застосування | Дорослі (студентський вік і старше) |
| Формат методики | Аналітична схема експертного оцінювання тексту: наративний, лексико-семантичний, концептуальний та інтерпретативний аналіз з кількісними розрахунками |
| Структура методики | 15 показників: співвідношення прологу до тексту; зміни хронології та наративної перспективи; обсяг тексту; лексичне розмаїття (type-token ratio); модифікуючі прислівники; двозначні номінації; емотивно-сенсорні деталі; відмінність домінуючих концептів; нерелевантність/надлишковість; спонтанні виправлення; самореференція; займенник «ми»; займенники третьої особи; числівники; неспровоковані заперечення |
| Формат відповідей | Кількісні підрахунки за параметрами тексту та бінарні оцінки (наявність/відсутність ознаки) |
| Час проходження | Залежить від обсягу тексту, що аналізується |
| Спосіб проведення | Експертний аналіз пар текстів (правдивий і неправдивий описи подій на одну тему одного автора) |
| Особливості інтерпретації | Критерії частково різняться для рідної та іноземної мов: носії української при написанні англійською виявили ширший набір ознак брехні (7 проти 4); англомовні методики аналізу не можуть прямо переноситися в інше лінгвокультурне середовище |
| Сфера застосування | Психолінгвістика, юридична психологія, криміналістична експертиза тексту, медіаграмотність, розробка систем автоматичного виявлення неправдивих текстів |
| Наявні адаптації та переклади | Перевірка західних критеріїв (Adams & Jarvis; DePaulo et al.; Hauch) на новому матеріалі — текстах українською та англійською мовами |
| Джерело / основна публікація | Tereshchenko L., Gladio S. Deception in a Written Text: Means of Detection. Psycholinguistics. 2022. 31(2). С. 116–136. https://doi.org/10.31470/2309-1797-2022-31-2-116-136; датасет: https://data.mendeley.com/datasets/grv2pnnf99/2 |
| Психометричні характеристики методики | |
|---|---|
| Надійність (Reliability) | |
| Внутрішня узгодженість | Даних немає |
| Ретестова надійність | Даних немає |
| Валідність (Validity) | |
| Construct validity конструктна валідність | Даних немає |
| Criterion validity критеріальна валідність | Підтверджені критерії для обох мов: обсяг тексту — правдиві тексти довші за неправдиві (українська t = 5.73, англійська t = 5.66, p < 0.000; довшими виявились 73 % українських і 65 % англійських правдивих текстів); емотивно-сенсорні та просторові деталі — у правдивих текстах їх значуще більше (українська t = −3.24, англійська t = −11.53, p < 0.05); самореференція — чисельність займенників першої особи однини вища у правдивих текстах (українська t = 3.88, англійська t = 4.65, p < 0.001); домінуючі концепти — у неправдивих текстах актуалізуються відмінні концепти (збіг лише у 16 % українських та 3 % англійських пар текстів). Підтверджені лише для англійської мови: лексичне розмаїття — type-token ratio вищий у неправдивих текстах (t = 3.24, p < 0.0016; для української різниця незначуща); двозначні номінації (χ²M = 7.61, p = 0.0058), числівники (t = 3.32, p < 0.001), неспровоковані заперечення (t = 2.92, p < 0.05). Не підтвердилися для обох мов: співвідношення довжини прологу до тексту, модифікуючі прислівники, спонтанні виправлення, нерелевантність/надлишковість інформації, займенники «ми» та третьої особи — відомі англомовні маркери виявилися відносними і залежними від лінгвокультури й освітнього рівня мовця |
| Convergent validity конвергентна валідність | Даних немає |
| Discriminant validity дискримінантна валідність | Даних немає |
| Факторна структура | |
| EFA | Даних немає |
| CFA | Даних немає |
| Нормування та вибірка стандартизації | |
| Основні характеристики | 200 здобувачів вищої освіти 2–4 курсів ВТЕІ КНТЕУ (добровільна анонімна участь), 400 текстів — правдивий і неправдивий опис подій від кожного автора; статистика: t-критерій Стьюдента для залежних вибірок, Т-критерій Вілкоксона, χ²M Макнемара, кореляції Спірмена (Statistica 6.1, p < 0.05) |
| Наявність української вибірки | Так — емпірична перевірка на українській вибірці (тексти українською та англійською мовами) |
| Нормативні значення | Даних немає |