| Загальний опис методики | |
|---|---|
| Назва методики | Загальна шкала причетності (General Belongingness Scale, GBS), український переклад |
| Автор(и) методики | Glenn P. Malone, David R. Pillow, Augustine Osman (2012). Український переклад — Марія Каніболоцька (Інститут соціальної та політичної психології НАПН України) |
| Рік створення / адаптації | 2012 (оригінал); український переклад — 2023 |
| Версія методики та норм | v1.0 · 2023 (N = н/д) |
| Теоретична основа методики | Потреба в причетності як фундаментальна людська мотивація (Baumeister, Leary, 1995); шкалу створено на основі аналізу першоджерел за ключовими словами, фразами й темами, пов'язаними з причетністю (первинний пул — 30 тверджень: 14 позитивних і 16 негативних) |
| Конструкт, який вимірюється | Загальне почуття причетності: переживання прийняття і зв'язку з іншими та, у зворотних пунктах, його дефіцит (аутсайдерство, відірваність, незалученість) |
| Мета застосування | Універсальна (загальна) оцінка рівня почуття причетності суб'єкта поза конкретним контекстом |
| Цільова аудиторія | Дорослі |
| Вікові межі застосування | Дорослі (в українській публікації окремо не уточнено) |
| Формат методики | Самозвітний опитувальник (self-report questionnaire) |
| Структура методики | 12 тверджень, відібраних процедурою факторизації з пулу 30; 6 тверджень мають зворотний спосіб кодування (№ 3, 4, 6, 7, 9, 12) |
| Формат відповідей | 7-бальна шкала Лейкерта: 1 — «абсолютно не погоджуюся» … 7 — «цілковито погоджуюся» |
| Час проходження | Орієнтовно до 5 хвилин (12 тверджень) |
| Спосіб проведення | Індивідуально або групово |
| Особливості інтерпретації | Вищий бал — вище почуття причетності; за даними розробників, причетність прямо пов'язана з екстраверсією та поступливістю («Велика п'ятірка») й обернено — з нейротизмом (тривожність, депресія, вразливість); українські норми відсутні |
| Сфера застосування | Психологія особистості, соціальна психологія, дослідження суб'єктивного благополуччя |
| Наявні адаптації та переклади | Англомовний оригінал; український переклад — 2023 |
| Джерело / основна публікація | Malone G. P., Pillow D. R., Osman A. General Belongingness Scale (GBS). Personality and Individual Differences. 2012. 52(3). P. 311–316. https://doi.org/10.1016/j.paid.2011.10.027 Каніболоцька М. С. Теоретичний аналіз інструментарію дослідження почуття причетності. Проблеми політичної психології. 2023. Вип. 14(28). С. 163–175. https://doi.org/10.33120/popp-Vol14-Year2023-146 |
| Психометричні характеристики методики | |
|---|---|
| Надійність (Reliability) | |
| Внутрішня узгодженість | За даними розробників — коефіцієнт альфа понад 0.95 (в огляді названий показником валідності, за змістом — внутрішня узгодженість); твердження попередньо перевірені групою аспірантів на чіткість, стислість і зрозумілість; на українській вибірці не перевірялась |
| Ретестова надійність | У публікації не наведено |
| Валідність (Validity) | |
| Construct validity конструктна валідність |
Пункти відібрано процедурою факторизації (залишено 12 тверджень із найбільшим навантаженням, що відповідали низці емпіричних критеріїв); підтверджено очікувані зв'язки з «Великою п'ятіркою»: прямі — з екстраверсією та поступливістю, обернені — з нейротизмом |
| Criterion validity критеріальна валідність |
У публікації не наведено |
| Convergent validity конвергентна валідність |
У публікації не наведено |
| Discriminant validity дискримінантна валідність |
У публікації не наведено |
| Факторна структура | |
| EFA | Процедура факторизації 30 початкових тверджень; до фінальної версії залишено 12 із найбільшим навантаженням; числові параметри в українській публікації не наведено |
| CFA | В українській публікації не наведено |
| Нормування та вибірка стандартизації | |
| Основні характеристики | Українська стандартизація не проводилась — публікація є теоретичним оглядом із перекладом інструменту |
| Наявність української вибірки | Ні — виконано лише український переклад; адаптація на українській вибірці — перспектива подальших досліджень |
| Нормативні значення | У публікації не наведено — українські норми не розроблялися |