UA
RU

Новий рiк пiд час вiйни

Дата публикации:  30 декабря 2022 г.

Ось i прийшов час зрозуміти для себе, за що ми любимо це свято. Для бiльшостi українцiв зустрiч Нового року – це добра традиція єднання всієї родини. Коли збираються разом батьки, діти та онуки. Тiльки раз на рiк діти потрапляють у казку, а дорослі мають можливість на якийсь час стати дітьми.

31 грудня ми чекаємо на дуже важливі речі.

  1. Звичайно ж, підбиття своїх особистих життєвих підсумків. Це допомагає нам проаналізувати свої помилки та зробити висновки, як уникнути їх надалі. А ще дозволяє нам порадіти успіхам та своїм перемогам.
  2. Крiм того, дуже важливо згадати всіх, хто загинув, хто покинув цей світ та вже не з нами. Важливо згадати їх добрим словом та здiйснити спiльну сiмейну молитву.
  3. Також треба відпустити всі погані події, все те, що змушувало нас переживати, вiдчувати жах та тривожитися. Людська пам'ять влаштована так, що забути сильні негативні переживання неможливо. Але прощальна ніч року діє на нас майже містично. Вона може допомогти. І хоч невеликою мірою, полегшити біль душевних ран. Це дiйсно так.
  4. І, нарешті, ми чекаємо на зустріч відліку часу з нуля. Чекаємо на початок нового життя з новими планами та надією на краще.

Цього цілком достатньо, щоб накрити святковий стіл та відзначити це свято з тим розмахом, який ви собi планували.

Особлива справа – підготовка до Нового року. Адже свято особливе. З дуже гарними атрибутами. Ялинка, іграшки, гірлянди, хлопавки, карнавальні костюми й маски – справжнісінькі прикмети чарівництва. І готувати їх наперед – одне задоволення. А 31 грудня приходить найголовніший чарівник Дід Мороз з онукою Снігуронькою.

Я завжди кажу, що війна багато змінює. І не лише позбавляючи радості, світла, тепла та головних атрибутів свята. Вона стирає посмішки з наших облич, приносить сльози та біль. Але вона не може позбавити нас надії. Мені здається, що Новий рік під час війни набуває статусу саме свята надії. Як показує всесвітня історія – для людей, які пережили найважчі часи, жити надією було найбільшою мудрістю та найбільшим порятунком.

Мені хочеться звернутися до жінок тилу. Дорогі матері, дружини, сестри, дочки, подруги! Ті, хто чекає на своїх улюблених рідних з війни, але не можуть обійняти. Подаруйте їм до Нового року частинку свого кохання у листі. Нехай ваш лист, написаний від руки, дитячий малюнок зайчика чи ялинки, або зроблена своїми руками ялинкова прикраса, стане промінцем тепла. Впевнена, що такий паперовий лист буде для них найдорожчим новорічним подарунком та найголовнішим вісником надії на швидке повернення додому та щасливе життя після війни. Його можна буде носити у нагрудній кишені біля серця, переглядати, перечитувати, гладити, обіймати та згадувати вас у хвилини тиші.

 

Напередодні чарівної Новорічної ночі, я щиро бажаю всім читачам, військовим та цивільним, чоловікам та жінкам, дорослим та дітям, щоб у ваших душах ніколи не згасало світло, а якщо поряд щось вибухало, то лише шампанське.