1. Намагайтеся не допускати негативних висловлювань на адресу вчителя у присутності дитини.
2. Не рекомендується негативно висловлюватись про школу.
3. Вчіть ставити мету та бути відповідальним. Ставте маленькі цілі та завдання, і стежте за їх виконанням. Починати треба з дрібниць (одна вправа, приклад, завдання тощо) та переходити до окремих уроків. Поступово передавайте ініціативу дитині. Вона має самостійно визначати свої дії, контролювати досягнення результатів. Ставлячи за мету, важливо зрозуміти, що відповідальність за результат дитині доведеться нести вже самостійно. Якщо справа не дуже важлива, спробуйте НЕ нагадати. Можна свідомо створити таку ситуацію, щоб потім розібрати її разом з нею. Проблеми краще демонструвати на прикладах, а не на словах.
4. Вчіть виявляти самостійність. Можна давати завдання, супроводжуючи їх неточною інструкцією або уточнювальними питаннями («Ти ж знаєш, що з математики? Думаю сам розберешся»).
5. Виявляйте інтерес до навколишнього світу. Якщо ви самі прагнете нових знань, то швидше зможете передати інтерес до навколишнього світу своїй дитині. Необхідно постійно знаходити можливості дитині для гри, розвитку уяви, фантазії та самовираження. Це впливає на розвиток інтелекту. Гарний настрій підтримує працездатність та дає світовідчуття свободи. Важливо навчити отримувати задоволення від процесу навчання, а не від результату – відмінної оцінки.
6. Дитина має бути впевнена, що багато знати – це здорово. Важливо створювати стійку та позитивну думку про те, що вчитися – це завжди цікаво. Важливо проговорити думку, що всі ходять до школи та повинні її закінчувати. Це свого роду неминучість, до якої треба звикнутися. Але школа – це ще й можливість під керівництвом вчителя не лише освоювати навички читання, письма та рахунки, а й вивчати навколишній світ. На уроках можна думати, міркувати, ставити запитання. Вчителю завжди потрібно ставити необхідні питання.