Коли вже час звертатися до психолога чи психотерапевта?

Автор:  Редактор
Дата публикации:  10 февраля 2018 г.
0

Відповідаючи на це запитання, на думку спадає історія про собаку, який лежав на цвяху та скиглив, але не вставав з нього. Йому було досить боляче, щоб скиглити, але не настільки, щоб з нього встати.

Так ось, наявність цвяха – це саме привід звернутися до психолога. Просто ми частіше чекаємо вже певного рівня нестерпності, щоб нарешті «піднятися з цвяха». Щоправда, у цьому випадку нам час уже до психотерапевта. У статті «Хто ці люди? Психолог, психотерапевт, психіатр» ми вже описали різницю між психологами та психотерапевтами, тому тут ми не будемо на цю тему відриватися.

Зосередимося на головному питанні – як зрозуміти, що вже час?

Отже, сповільніться, зупиніться на хвилинку. Прислухайтеся до себе, до своїх думок, почуттів, відчуттів, бажань, мрій. Подумайте про поточну життєву ситуацію.

І ви розумієте, що…

1. У вас є питання, проблема, завдання, у вирішенні якої ви відчуваєте труднощі. Але ви також розумієте, що до друзів, батьків, колег з нею звертатися безглуздо. Вони не зрозуміють, не підтримають, посміються, посваряться, розкритикують, розкажуть, як у них все погано, знецінять… Можете продовжити список самі. Але вирішити її треба.

Звертаючись до психолога / психотерапевта, ви можете розраховувати на безоцінне ставлення. Якщо цього немає – змінюйте психолога. Безоцінність, доброзичлива підтримка та присутність – це важливі умови, в яких людина може самостійно знайти власне, максимально зручне саме для неї рішення. Як особа незацікавлена, психолог автоматично займає позицію, що підтримує вас. Він завжди буде на вашому боці, незалежно від вашого рішення. Чого важко очікувати від близьких, друзів чи колег.

2. Ви собі не подобаєтеся. Вам здається, що ви недостатньо розумні, красиві, успішні, впевнені, багаті, сильні тощо. Продовжить список самі.

Разом з психологом ви зможете скоригувати свою самооцінку, позбутися неефективних установок, переконань, заборон, побачити свої сильні сторони та переваги, відокремити себе від думки інших людей.

3. Почуття незадоволеності. Часто воно маскується за дратівливістю. Вас дратує все. Будь-які дрібниці викликають у вас роздратування та обурення. Але, якщо подивитися збоку, це просто нейтральні події чи предмети.

Наприклад, чашка (стілець, подушка, покривало…) не на тому місці... Та скільки можна!

Колега знову щось запоров... Та як таких тупиць на роботу беруть?!

Кіт потерся об ноги... Знову цей мішок з какашками вовну свою в мене на штанах залишив!

Дощ на вулиці. Знову ця вогка погода! Сонце на вулиці. Гидота яка!

Нікого не нагадує? Ну, якщо впізнали себе, знайте: у вашому житті є щось глобальне, що вас не задовольняє. Це може бути ваш шлюб чи поточні відносини, робота, умови життя тощо. А постійне перебування у незадовільній ситуації призводить до стресу. Психолог допоможе зрозуміти, в якій саме сфері джерело незадоволеності та продумати необхідні зміни.

4. Вам хочеться змін, але яких, де, в чому саме – незрозуміло. Або ви не можете знайти своє місце у житті, свою справу та інші «своє…».

Психолог допоможе визначитися у ваших бажаннях та мріях. Разом ви намітите приблизний план руху та перспективний образ бажаної дійсності.

5. Ви наступаєте на ті самі граблі. Неважливо в чому – у відносинах, кар'єрі, проєктах тощо. Вам здається, що ви ходите по колу та ніяк не виберетеся з нього.

Психолог допоможе поглянути на ситуацію з боку, визначити, які ваші риси чи досвід привів вас до такого стану справ.

6. У вас є дитина / діти, і ви категорично не знаєте, як з нею спілкуватися та як поводитися. Ви вже перечитали купу книжок, переглянули вебінари всіх гуру з виховання дітей. І все ніяк! Або гірше, все стало тільки незрозуміліше та виходу з цієї темряви немає.

І тут психолог допомагає вам налагодити стосунки передусім із собою. А це, напевно, найважливіша умова спокійних та теплих стосунків у сім'ї. «Спокійна мама / тато – спокійна дитина». Звичайно, виняток із цього правила, коли у дитини явна неврологічна патологія чи відхилення. Але в цьому випадку психологічна підтримка обов'язково потрібна. Виховання особливої ​​дитини потребує великих душевних сил та можливість для своєрідної «підзарядки внутрішньої батареї» дуже важлива.

7. Ви живете у постійному стані туги чи тривоги, хоча об'єктивних причин для цього немає. Вас часто охоплює почуття занепокоєння та страху.

З цим слід розібратися, знайти причини та джерело. Хоча б тому, що якщо причина такого стану не фізіологічна, то тривале перебування в ньому може призвести до погіршення здоров'я. До того ж такий стан – ознака більш серйозного розладу. Намагайтеся не пропустити цей момент.

8. Ви відчуваєте, що у постійній напрузі, не можете контролювати себе у певних ситуаціях. Часто зриваєтеся в агресію чи плач. Або постійна втома й перевтома заважають вам концентруватися на цілях та завданнях, приймати рішення.

Психотерапевт допоможе виявити причину стресу та джерело неврозу. З його допомогою ви зможете освоїти способи саморегуляції та самовідновлення.

9. У вас різко змінюється настрій, проблеми з апетитом, ви різко почали втрачати або набирати вагу, порушився сон, а фізіологічних причин для цього, на думку лікарів, немає.

За допомогою психотерапевта ви визначите корінь проблеми, її психологічний фундамент та шляхи вирішення.

10. Ви відчуваєте душевний біль, який позбавляє сили, заважає думати, жити, працювати.

Ви пережили втрату, розрив відносин або будь-яку іншу подію, що травмує. Так, адаптаційні механізми людей вражають. Можна впоратися та пережити все, що завгодно. Так, час лікує. Але у супроводі психотерапевта ви пройдете цей шлях швидше та якісніше, якщо так можна висловитися.

11. Ви помічаєте, що тютюн, алкоголь або інші психоактивні речовини, ігри, покупки, робота тощо перетворюються на залежність, з якою ви не можете впоратися. І це шкодить вашому здоров'ю, вашому життю та людям, які вас оточують.

Своєчасне звернення за допомогою збереже вам здоров'я, гроші та близькі стосунки. Важливо розуміти, що «залежна поведінка» – це не просто «погана звичка». І виникає вона під впливом глибоких внутрішніх причин, які слід визначити та усунути.

12. Вам самотньо, ви почуваєтеся відкинутим та незрозумілим. Життя втрачає сенс, вас відвідують думки про самогубство.

Такі думки необхідно обговорювати із фахівцем. З його допомогою ви зможете переоцінити ситуацію, відчути підтримку та знову набути сенсу життя.

 

Та у фіналі, хотілося б сказати – не дуріть себе. Якщо ви довго живете в дискомфорті та болю – це важко назвати нормальним. До того ж навіщо терпіти?

Вам здається, що ваші проблеми надумані та взагалі іншим ще важчі, ніж вам? Так от, в інших просто інакше. Має сенс порівнювати себе лише із собою минулим.

Ви вже досить довго кажете собі «я впораюся!», але нічого не змінюється або стає лише гіршим. Може краще визнати, що не справляєтесь й щось змінити?

У вас виникла думка звернутися до психолога – не відкладайте!