У нашій країні йде війна, і кожен у будь-який момент може опинитися на місці надзвичайної події, чи то на лінії фронту, чи в прифронтовій зоні, чи в глибокому тилу, куди все одно долітають смертоносні ракети.
Ми дуже вдячні тим психологам, які виконують свої професійні обов'язки, тим, хто служить чи працює у структурах, спрямованих на допомогу мирному населенню в екстрених ситуаціях.
Відомий автор наукових праць з тематики кризової психології Олександр Тімченко дуже влучно оцінив важку роботу таких фахівців: «Розглядаючи різноманітні проблеми надання невідкладної психологічної допомоги постраждалим унаслідок надзвичайних ситуацій, іноді не залишається можливості помітити той великий обсяг роботи, той важкий тягар, ту неосяжну хвилю горя та людського болю, які випадають на плечі кризових психологів, що працюють в осередку лиха. Мало хто приділяє увагу тому, з якими проблемами та труднощами доводиться стикатись кризовим психологам. Мало хто замислюється над тим, скільки разів вони змушують себе ковтати власні сльози від всього побаченого, скільки ночей після ліквідації надзвичайної ситуації вони не сплять».
Але повертаючись до того, що відбувається сьогодні в нашій країні після початку війни, ми робимо висновок, що, на жаль, масштаби та інтенсивність надзвичайних ситуацій показують, що професіоналів не вистачає, щоб надавати психологічну допомогу в кожному випадку. Тому, кожен хто відчуває, що його психіка, його внутрішні опори, особистий досвід та інші сильні сторони дають йому можливость швидко адаптуватися до стресових ситуацій, може направити свої сили для того, щоб в екстреній ситуації прийти на допомогу іншим, коли в них проявляється гостра реакція на стрес.
Зараз за допомогою мережі Інтернет можна отримати доступ до протоколів надання невідкладної психологічної допомоги за гострої реакції на стрес.
Наприклад, така інформація міститься у другому томі навчального посібника «Основи реабілітаційної психології: подолання наслідків кризи» у розділі «Невідкладна психологічна допомога та самодопомога. Психологічні рекомендації». Можете отримати доступ до цього підручника на сайті «Організації з безпеки і співробітництва в Європі»: https://www.osce.org/files/f/documents/a/c/430829.pdf
Психологічну допомогу в обставинах надзвичайних ситуацій може надати підготовлена людина, яка виявилася поряд. Зараз кожен з нас будь-якої миті може опинитися на місці вибуху снаряда, ракети, авіабомби. Кожен із нас може зустріти біженця, психіка якого дійшла своєї межі. Велика ймовірність, що хтось із нашого оточення отримає повідомлення про загибель ближнього. Дедалі більше людей в Україні наражаються на небезпеку того, що їхній психічний стан вийде з-під контролю. Люди, які отримали знання першої психологічної допомоги, зможуть не розгубитися і надати невідкладну допомогу ближньому.
Отримувати сьогодні ці цінні знання, щоб надавати психологічну допомогу важливо, оскільки психологів професіоналів не вистачає просто фізично. Співвідношення щодо кількості надзвичайних ситуацій та кризових психологів зараз у нашій країні надто непорівняне. Варто пам'ятати і про те, які емоційні навантаження, кожен із цих фахівців зараз переносить.
Дуже приємно, що нині в Україні темі ментального здоров'я та психологічної допомоги приділяється дедалі більше уваги.
На самому початку повномасштабного вторгнення військ РФ звичайні люди з активною позицією організовувалися в групи волонтерів. На залізничних вокзалах деяких великих міст України, від яких курсували евакуаційні потяги, чергували волонтери. Вони зустрічали біженців з лінії фронту та вислуховуючи їх, заспокоюючи, надаючи інформацію, даючи практичні поради, допомагали стабілізувати їхній психологічний стан.
Деякі звичайні люди з перших днів війни допомагали евакуювати з лінії фронту жінок, дітей, людей похилого віку, маломобільних людей. Такі волонтери теж намагалися здобути знання про те, як надавати першу психологічну допомогу і собі, і тим, кого вони рятували. У вільному доступі на Інтернет-ресурсах можна знайти техніки стабілізації та релаксації емоційного стану у надзвичайних ситуаціях. Це дихальні техніки, тілесні техніки та техніки роботи з уявою.
Ці техніки не складно освоїти, вони прості, але їхня ефективність доведена неодноразово
Почніть з того, щоб повернутися або повернути іншу людину до стану "тут і зараз". Для цього чудово підійде вправа "Сканер".
Дихальні вправи
Наступним чудовим інструментом є дихальні техніки.
Нажаль, їх часто недооцінюють.
Проте, це єдиний відомий, поки що, нам спосіб вгамування симпатичного відділу нервової системи та активації парасимпатичного. Симпатичний відділ відповідає за роботу нашого тіла в стані небезпеки, коли треба чинити активний опір стресовим або загрозливим чинникам. Парасимпатичний відповідає за роботу нашого тіла у стані спокою, коли ми знаходимось у безпеці. Нажаль хронічний стрес призводить до хронічної активації симпатичного відділу, тому що психіка постійно насторожі. Панічні атаки, вегетативні дисфункції - це своєрідний "фальстарт" симпатичного відділу нервової системи. Наше завдання знову привести ці два відділи до балансу.
Важливо знати різні дихальні техніки та підібрати ті, які підходять вам, й користуватися ними регулярно. Ось деякі з них.
Вправи на релаксацію
Коли тіло знаходиться в стані напруги, воно витрачає багато ресурсів. Довге перебування в стресі призводить до того, що напруга стає хронічною і ми її перестаємо помічати. Але від того, що ми її не помічаємо, вона не перестає вижирати внутрішні ресурси (енергію, поживні речовини, мікроелементи, вітаміни, мінерали тощо). Проте наше тіло є дуже мудрим та здатним до самовідновлення. Для цього необхідні дві умови: СПОКІЙ та РОЗСЛАБЛЕННЯ. Наступні вправи спрямовані на позбавлення від напруги, щоб не допустити хронічного стану та дати тілу змогу себе ремонтувати й підживлювати.
Заохочуємо вас:
- отримувати цінні знання у сфері надання невідкладної психологічної допомоги;
- допомагати тим, хто поруч і опинився у надзвичайній ситуації;
- дбати про своє ментальне здоров'я;
- не соромитися звертатися за потреби до професійних психологів;
- цінувати та висловлювати слова подяки кризовим психологам, які зараз самовіддано трудяться, не шкодуючи сил.
