21

Лялька. Вічний, постійний і незмінний супутник людини. Де б він не оселився, в суворій засніженій тундрі або в безводної піщаної пустелі, лялька завжди буде поруч.

Лялька відома з глибокої давнини. Її історія простежується з часів будівництва єгипетських пірамід до наших днів. На неї не впливає час, вона як і раніше знаходить свій шлях до сердець дітей і дорослих. Вона проста, але в цій простоті таїться велика загадка і велика сила.

Полиці сучасних магазинів рясніють ляльковим різноманіттям. Можна без перебільшення сказати, що світ охоплений «модою на ляльку». Думаю, для вас, читачі, не буде секретом, що близько третини покупок в іграшковому магазині ви робите для себе.

Ні? Ви здивовані?

Тоді пропоную вам поспостерігати за собою, коли ви наступного разу підете в магазин за іграшкою. Якими ляльками ви милуєтеся? Яку ляльку хочеться взяти в руки? Яку ляльку ви купите?

А тепер подумайте, яка лялька буде вам ближче? З якою лялькою ви не захочете розлучатися і постараєтеся зберегти надовго?

Задумалися? Невже ніяку! Як цікаво... Розберемося, в чому тут справа.

Отже, лялька не народжується сама. Ляльку створює людина, і вона «знаходить життя» за допомогою уяви та волі свого творця.

Навіщо людина створює ляльку? Який сенс вона вкладає у своє творіння? Які надії, бажання, мрії, прохання чи біди хоче вона розповісти їй? Який роллю вона наділить її? І яку роль щодо неї буде грати сама? Яке відношення перенесе людина на свою ляльку? Якої допомоги попросить у неї?

Існують три великі групи ляльок:

Обрядові або ритуальні ляльки (пеленашка, закрутка, куватка, весільна лялька на коровай, зольна лялька, розрадниця та ін.).

Ляльки-обереги (Вільшанка, зерновушка, мотанка, горобина, калитка, товстуха, лихоманка, платочніца, зозуленька та ін.).

Такі ляльки створювалася спеціально, з певною метою: тотем, оберіг, захист, допомогу в лікуванні тощо. Кожна лялька несла в собі чіткий сенс, призначення і застосування. Обрядові та обережні ляльки несуть ще одну важливу роль – бувши частиною культури всього людства, вони зберігають у своєму образі самобутність і характерні риси народу, який створює їх.

Ігрові ляльки (ляльки-маріонетки, ляльки рукавичок, ростові ляльки, рольові ляльки, наприклад, пупсики, лялька-принцеса, лялька-лицар, лялька Барбі, Кен та ін.).

Ігрові ляльки є свого роду посередниками між світом дорослих і дітей. Через ляльковий світ діти входять в життя повноправними членами суспільства, а для дорослих – це єдина можливість повернутися у світ дитинства. За допомогою ігрової ляльки дитина може програти та освоїти нову соціальну роль. Дорослий може, повернувшись в стан дитини, програти невирішені конфлікти й проблеми.

Цікавий факт:

Більшість стародавніх слов'янських ляльок не мали особи. Обумовлено це було тим, що, за повір'ями слов'ян, в ляльку без особи не може вселитися зла сила. Крім того, безлика лялька не може бути двійником певної людини й тому через неї неможливо заподіяти цій людині зло.

Але був ще один нюанс. Стародавні слов'яни приділяли особливу увагу свободі та самостійності вибору дитини: вибору виду основної діяльності, вибору супутника життя, свого шляху. Вважалося, що якщо дитина грає лялькою з особою, вона перенесе її лик на себе або образ свого супутника життя. А значить або намагатиметься відповідати образу, або буде з цього образу шукати супутника життя. Чимось схоже на мрію про принца на білому коні, чи не так? Хотілося б розібрати цей факт з позиції наукової психології, оскільки останні твердження підтверджуються практичними напрацюваннями.

Отже, які переваги мають «безликі» ляльки:

  • відсутність образу або ролі, які дитина могла б перенести на свій досвід;
  • широкі можливості для дитини перекласти на ляльку будь-яку роль (причому, чим простіше лялька, тим більше варіантів).

Безлика лялька – це можливість нескінченного польоту фантазії. Гра з такими ляльками носить не тільки сприятливий терапевтичний ефект, але і важливу діагностичну інформацію. Дитина через безлику ляльку може проявити справжні переживання та емоції, які не може висловити словами. Одна і та ж лялька може брати на себе різні образи й ролі. Це робить безлику ляльку універсальною. Гра з такою лялькою сповнена свободи самовираження.

Рольова лялька несе певний вираз обличчя, певну емоцію, певний стереотип, рису характеру, шаблон. Граючи з подібною лялькою, дитина частково переносить стереотипну вимогу на себе і на оточення. Починає порівнювати, міряти цією міркою. З одного боку в цьому немає нічого поганого. За допомогою рольових ляльок дуже зручно розвивати емоційну і комунікативну сферу дитини, формувати певні риси характеру. І в цьому, до речі, їх перевага, у порівнянні з безликими ляльками.

Але будьте обережні у виборі рольової ляльки. Глянувши на неї, подумайте, яку властивість ви пропонуєте своїй дитині разом з цією лялькою. Найстрашнішим прикладом негативного впливу рольової ляльки на вимоги й цінності дитини, є випадки нав'язливого бажання вже в дорослому віці відповідати формам тіла ляльки Барбі.

Чому про це важливо знати та усвідомлено ставитися до покупки іграшок своїй дитині?

Тому що в сприйнятті та уяві дитини 4-5 річного віку (а 3-х річного і поготів) межа між ігровим світом і світом реальності прозора. Для дитини все, що вона програє наразі, є реальністю. Для неї гра – така ж реальність, як для вас чашка кави вранці або близька людина, що знаходиться зараз поруч з вами. Ось чому спостерігаючи за грою в ляльки, можна дізнатися найприхованіші переживання і процеси, які у звичайному, повсякденному спілкуванні бувають навіть непомітні.

Спостерігаючи за грою дитини, можна зрозуміти який образ світу складається у неї, які мотиви зараз для неї важливі, який вид взаємин вона зараз освоює і чим їх наповнює, чи нормально вона розвивається? Її гра гармонійна, насичена образами, фарбами, героями або викликає тривогу і побоювання.

Озброївшись знаннями про серйозність гри в ляльки, придивіться уважніше, у що і як грає ваша дитина. Можна скласти їй компанію. Але ще краще, не полінуйтеся, зробіть ляльку своїми руками або спільно з дитиною. І ви на своєму досвіді переконаєтеся, як одна єдина лялька може викликати море емоцій, бажань і сил. І швидше за все, саме зроблена своїми руками лялька виявиться тієї самої, з якою не захочеться розлучатися, яку хочеться зберігати та берегти довго-довго.

І, повірте, вашому малюкові лялька, зроблена вами, і тим більше з його участю, буде так само дорога. Адже в ній тепер частинка його і вас. Та частинка, яка в скрутну хвилину додасть сил і впевненості, допоможе впоратися з труднощами.

ПОГРАЙМО В ЛЯЛЬКИ!