Психологічні тести: техніка безпеки

Автор:  Редактор
Дата публикации:  24 июля 2018 г.
0

Ця стаття написана скоріше не для психологів. А для людей, які користуються послугами психологів, чи змушені з ними перетинатися. Що означає «вимушені»? Ми маємо на увазі ситуації, коли на підприємстві чи фірмі, де ви працюєте, є штатний психолог чи HR-менеджер. Або ваша дитина навчається у школі, в якій є психолог. У цих випадках і дитина в школі, і ви можете проходити планове або позапланове психодіагностичне дослідження / тестування.

Існує чітко прописаний етичний кодекс психолога-діагноста. Але багато фахівців з молодості, недосвідченості або з незнання не дотримуються його. У кращому випадку це призводить до непорозумінь, які легко вирішуються та не мають серйозних наслідків. Наприклад, фахівець склав ваш психологічний портрет, але сама його наявність ніяк не впливає на вашу репутацію та кар'єрне зростання. У гіршому випадку некоректно складена характеристика може призводити до негативних ситуацій та навішування помилкових ярликів й діагнозів.

Оскільки поки що не існує закону, який регулює діяльність психолога в нашій країні, захистити вашу репутацію та репутацію вашої дитини може саме цей етичний кодекс.

Давайте розглянемо кілька ситуацій, щоб було зрозуміліше, що ми маємо на увазі.

«Молоді студенти-психологи на практиці приходять до класу та проводять із дітьми проективну методику. Це коли треба щось намалювати. Після цього, виходячи з малюнків, складають психологічну характеристику кожної дитини. У результаті на батьківських зборах усі батьки отримують психологічний опис особистості своєї дитини.

І ось, один тато читає, що його син має схильність до суїциду... Тато розумний, і перед тим як бити на всі дзвони, вирішує поговорити з психологом. Психолог віддає татові малюнок та підтверджує висновки студентів. Дитина використовувала лише чорний олівець. Тоді тато цікавиться у дитини, чому вона вибрала чорний олівець. На що отримує відповідь: «Була лише одна пачка олівців. Усі олівці розібрали та мені дістався чорний».

Які порушення ми бачимо у цій історії?

Штатний психолог не організував правильно умови та не простежив за дотриманням процедури проведення діагностики. Будь-яка рисункова методика передбачає, що дитині мають бути надані всі матеріали: папір, пачка олівців, простий олівець та гумка. І проводиться методика віч-на-віч із психологом, щоб спостерігати за процесом малювання й поговорити з дитиною про те, що вона намалювала. А в нашому випадку дитині дістався лише один олівець і ніхто з нею не розмовляв. І точно не спостерігав за процесом малювання.

Ще студенти та психолог порушили процедуру обробки, написання характеристики та надання результатів. Якщо проведення методики потрібно тільки для того, щоб студенти потренувалися обробляти методики, то характеристики не повинні були піти далі за руки психолога. Якщо це було планове тестування, то батьків мали повідомити, а психолог мав провести кілька методик додатково, і потім поговорити особисто з батьками про їхню дитину. Особливо якщо були виявлені такі тривожні симптоми, як схильність до суїциду.

В описаному випадку, якби про характеристику хлопчика стало відомо ширше, це можливо б призвело до більш дбайливого до нього відношення. Хоча не гадатимемо. А краще розглянемо випадок, коли некоректна діагностика спричинила серйозні наслідки.

«Дівчинка-підліток перевелася до нової школи через переїзд сім'ї до іншого міста. Сумувала за старим класом, домівкою та обстановкою. У новий колектив не вписалася. Була замкнутою, нетовариською. Психолог на прохання вчительки провела діагностику дітей на особливості характеру та виявила у дівчинки тенденцію до шизоїдної акцентуації. Передавши характеристики вчительці, психолог не роз'яснила їй термінології та обмежилася лише загальними фразами в описі виявлених особливостей учнів. Це призвело до того, що дівчинка необґрунтовано отримала ярлики "шизик" та "шизофреничка". Що призвело до погіршення і так напружених стосунків дівчинки з класом. Наслідували глузування та знущання з боку однокласників. Згодом батьки були змушені забрати дівчинку зі школи та перевести на домашнє навчання, оскільки вона відмовилася переводитися в іншу школу через страх, що там буде теж погано».

Які порушення ми бачимо у цій історії?

Психолог не відреагував на труднощі адаптації нової учениці. У його професійні завдання входило насамперед проведення діагностики адаптації дитини та профілактичних заходів: бесіда з батьками та вчителями, робота з дівчинкою та класом.

Психолог провів діагностику особистісних особливостей дітей на прохання вчителя. Але адміністрація школи та вчителі можуть ініціювати психологічне обстеження лише пізнавальної сфери учня, а на діагностику особистісних особливостей мають дати дозвіл батьки учнів.

Психолог повинен описувати результати, уникаючи професійних термінів або обов'язково їх роз'яснювати простою мовою, щоб уникнути ситуації навішування ярликів подібно до тієї, що виникла в описаній вище історії.

Як бачимо, недбалість психолога призвела до дуже серйозних негативних наслідків та завдала шкоди дитині.

Що важливо знати, щоб убезпечити себе чи свою дитину?

1. Ви можете відмовитися від психологічного обстеження та цим захистити дитину чи себе від небажаного втручання.

2. Ви маєте право вимагати чітко вказати мету обстеження, кому будуть доступні результати й як вони будуть використані.

3. Якщо шкільний психолог проводитиме тестування, він повинен:

  • заздалегідь повідомити вас про заплановане психодіагностичне обстеження;
  • розповісти навіщо проводиться діагностика та як будуть використовуватися результати;
  • взяти у вас письмовий дозвіл на проведення обстеження.

4. При тестуванні дітей до 16 років у галузі здібностей, навчальних досягнень та навичок достатньо згоди шкільної чи педагогічної ради. Якщо оцінюється особистість чи особливості характеру – потрібен особистий дозвіл дитини та її батьків. І на прохання батьків їм мають бути повідомлені результати.

5. При діагностиці підлітка 16 років й більше, потрібна лише його згода.

6. Результати психологічної діагностики не можуть бути передані третім особам без вашого відома та згоди. Навіть коли ви вирішили взяти участь у науковому дослідженні, ваші особисті дані зашифровуються, і доступ до них має лише дослідник, з яким погодилися співпрацювати.

7. Опис результатів не може обмежуватися лише оцінкою чи балами. Ваш результат має бути інтерпретований психологом. А сама характеристика складена простими та зрозумілими словами, без використання професійних термінів. А якщо їх не можна уникнути, то психолог має усно чи письмово їх роз'яснити.

8. Результати діагностики дітей повинні обговорюватися особисто з педагогом, якщо це стосується навчальної галузі. Результати оцінки особистості мають бути передані індивідуально батькам та з їхнього дозволу розкрито педагогічному колективу (якщо в цьому є необхідність). Наприклад, психологічний портрет дитини дозволить вчителям ставитись до поведінки дитини з належним розумінням.

Публічне обговорення результатів психологічної діагностики не допустиме! Це порушення таємниці особистого життя.

Ну і насамкінець хочеться сказати про хороше.

Професійний психолог, який дотримується етичного кодексу та має відповідні знання, здатний позначити необхідність проведення діагностики, правильно підібрати методики та тести, грамотно їх провести, обробити та інтерпретувати результати, скласти рекомендації або план роботи над проблемою.

Результати діагностики можуть й повинні використовуватися тільки на благо людини, яка проходить тестування. Адже знання власних особливостей чи особливостей вашої дитини, чоловіка, партнера по роботі дозволять побудувати більш гармонійні взаємини, вибрати відповідний вид діяльності чи взаємодії, продумати навчальну траєкторію, вчасно розпізнати проблему, що назріває, а, отже, швидко її скоригувати.

 

Тож сміливо користуйтеся психологічною діагностикою, але з розумом та у супроводі професійного психолога. І не забувайте про техніку безпеки!