Психологічна допомога жертвам насильства

Дата публикации:  18 октября
0

У статті ми розглянемо основні поняття про насильство, його види та ознаки. Особливу увагу приділимо психотерапевтичним методам при роботі з клієнтами, які постраждали від насильства та розберемо специфіку психологічного супроводу і консультування жертв насильства.

Проблема насильства стає все більш актуальною і може виникати у кого завгодно і в будь-якому віці. Ми живемо в такому світі, де з усіх боків відбувається тиск. Практично всі стикалися з різними видами насильства, навіть не підозрюючи про те, що так не повинно бути. Але наслідки жорстокого ставлення можуть мати вплив не тільки на психічний характер розвитку особистості, але й фізичний, соматичний, особистісний та соціальний.

У школі, на роботі, в сім'ї ми взаємодіємо з різними людьми й можемо стикатися з неприйнятним ставленням у свою сторону. Зіткнувшись зі своїм болем, ми не знаємо куди йти, до кого звертатися, як чинити.

І саме психологічне консультування може допомогти впоратися та екологічно вийти з цієї ситуації та отримати потужну підтримку. Тому цієї проблемі потрібно приділяти особливу увагу і вживати заходів. Бо це може залишити відбиток в подальшому житті й мати дуже неприємні наслідки.

Взагалі що таке насильство?

Насильством називають примус і порушення свободи й волі людини за допомогою різних дій (загроз, економічних мотивів, сексуального використання, вербальної та фізичної агресії тощо). Це примус людини робити те, що вона не хоче, маніпуляція якими-небудь її цінностями.

За наслідками насильство відноситься до найважчих психологічних травм. Порушення, які виникають внаслідок насильства охоплюють всі аспекти життєдіяльності людини, а саме сон, апетит, пізнавальну сферу і призводять до сильних особистісних змін. Якщо людина пережила в дитинстві насильство – це впливає на все її подальше життя.

Види насильства та їх ознаки.

Насильство в різних науках ототожнюють з психологічним, економічним, фізичним збитком, який люди завдають один одному. Насильство передбачає цілеспрямоване підпорядкування, порушення прав, обмеження незалежності поведінки й заподіювання шкоди людям.

Існують безліч форм насильства: домашнє насильство, терористичні акти, війна, полон, захоплення в заручники тощо.

У наш час найчастіше зустрічається домашнє насильство. Це ситуація, де один намагається контролювати або контролює почуття й поведінку іншого члена своєї сім'ї. Це словесна, фізична, економічна, духовна образа, яка повторюється зі збільшенням частоти, з метою залякування, навіювання почуття страху, контролю. Домашнім насильством є випадки, спрямовані на жорстоке поводження з чоловіком, з дітьми, з батьками.

Виділяють такі види домашнього насильства: психологічне, сексуальне, фізичне та економічне. Розглянемо їх ознаки. 

1. Ознаки психологічного насильства.

  • партнер або член сім'ї загрожує тим, що завдає шкоди жертві, її дітям, близьким людям, домашнім тваринам або ж псує майно;
  • стежить за тим, куди ходить жертва і як довго проводить час з оточенням;
  • контролює те, як одягається жертва і часто звинувачує в тому, що вона привертає до себе багато уваги;
  • краде або псує речі;
  • робить свою жертву винуватою, тим, що вона це заслуговує або ж провокує те, що відбувається;
  • каже те, що змушує жертву сумніватися в собі.

2. Ознаки сексуального насильства.

  • партнер або член сім'ї маніпулює або застосовує силу з метою здійснити сексуальні дії;
  • вимагає фізичної близькості, коли інший партнер не хоче або не може;
  • під час фізичної близькості заподіює шкоду, затискає, душить, б'є;
  • примушує дивитися непристойності;
  • ображає діями або словами, які пов'язані з інтимною темою.

3. Ознаки фізичного насильства.

  • партнер або член сім'ї б'є, штовхає, ударяє ногами або кулаком, шльопає, душить, чи дає ляпас;
  • використовує зброю або загрожує з метою завдати шкоди;
  • вирішує, чим жертва буде харчуватися, коли буде спати;
  • примушує працювати наперекір волі;
  • змушує вживати алкоголь або наркотики;
  • не дає право викликати поліцію або звертатися за медичною допомогою.

4. Ознаки економічного насильства.

  • партнер або член сім'ї закриває доступ до банківських рахунків з грошима жертви;
  • видає періодично певну суму грошей і дозволяє витрачати тільки це;
  • стежить за витратами жертви й вирішує, що поїсти можна, а що не можна;
  • використовує заощадження жертви або краде їх без дозволу;
  • відмовляється вкладатися в загальні витрати (спільна іпотека, харчування, оренда житла, турбота про дітей тощо).

Характеристики людей, які зазнають насильства:

  • низька самооцінка;
  • нездорове уявлення про сімейні стосунки й про становище жінки в суспільстві;
  • вони виправдовують дії кривдника;
  • вони заперечують негативні почуття, які відчувають щодо до кривдника (почуття гніву, провини);
  • вони впевнені в тому, що такі відносини в родині є нормою для партнерів;
  • впевненість в тому, що їм ніхто не допоможе у розв’язанні проблем різного роду насильства.

Психотерапевтичні методи при роботі з клієнтами, які постраждали від насильства.

1. Психоаналіз З. Фрейда. Спрямований на інтеграцію раніше пригнічених дисоційованих хворобливих проявів в загальну структуру особистості й аналіз психологічних причин, які їх обумовлюють.

2. Аналітична терапія К. Г. Юнга. Дозволяє опрацьовувати травматичні переживання на символічному, несвідомому рівні, що створює для клієнта відчуття безпеки.

3. Екзистенціальна терапія І. Ялома. Сприяє подоланню переживання безпорадності, почуття втрати контролю, дослідження і пошуку життєвого сенсу, відновленню здатності людини більш повно бути присутньою у своєму житті.

4. Адлеріанска терапія. Призводить до підвищення соціального інтересу, дозволяє усвідомлювати механізми поведінкових реакцій.

5. Клієнт-центрована терапія К. Роджерса. Допомагає клієнту висловити себе, сприяє інтеграції глибинних переживань і накопиченого досвіду з «Я-реальним».

6. Гештальт-терапія Ф. Перлза. Досліджує способи, за допомогою яких, у клієнта був перерваний контакт з реальністю та спрямована на відновлення творчості в контакті з собою і з навколишнім середовищем.

7. Терапія реальністю В. Глассера. Прагне спонукати жертву взяти на себе відповідальність за різні життєві ситуації та домагатися поставлених цілей.

8. Когнітивно-поведінкова терапія (Ф. Зімбардо, Ф. Шапіро, А. Бек, А. Елліс). Спрямована на навчання пацієнта способам подолання тривоги, страхів та негативних думок.

9. Сімейна терапія (В. Сатир, М. Боуен, Р. Минухин). Сприяє гармонізації відносин між членами сім'ї, формуванню адекватніх відносин й адекватної підтримки членів сім'ї щодо потерпілого від насильства;

10. Групова терапія. Допомагає в усвідомленні рольових стереотипів і поведінкових патернів, сприяє розвитку нових форм контакту в групі.

Однак важливо пам'ятати, що будь-яка форма психотерапії має свої обмеження і навіть протипоказання у використанні. Зокрема, використання психоаналітичної кушетки може викликати у жертви обваження симптоматики й в деяких випадках спровокувати психотичні стани. При використанні символічних методів роботи важливо, щоб клієнт мав досить високий інтелектуальний рівень, в іншому випадку психологічна робота може загострювати у нього переживання неповноцінності. Терапія реальністю, яка використовується на більш ранніх етапах психотерапевтичної роботи, абсолютно протипоказана, бо провокує жертву взяти на себе відповідальність за те, що з нею трапилось. При використанні групової терапії важливо проводити попередній відбір учасників групи та оцінювати здатність потенційного учасника справлятися з тривогою. Занадто раннє використання групового формату роботи може сприяти ретравматизаціі складного учасника.

Мета та завдання психологічного консультування жертв насильства. 

Психологічна допомога людям, які постраждали від насильства несе за собою складну задачу, тому що люди, які піддавалися і / або зазнають насильства, знаходяться в дуже важкому емоційно-психологічному стані. Вони відчувають різний спектр почуттів (вина, сором). Часто вони заперечують факт насильства і зберігають в таємниці те, що з ними відбувається, особливо, якщо це відбувається в родині. У них можуть виникати суїцидальні думки, переживання жаху, відчуття безнадійності та безсилля, психічна і фізіологічна напруга, нав'язливі спогади, внутрішній дискомфорт і порушення сну.

Психологічна допомога людям, які постраждали від насильства буде значно відрізнятися залежно від ситуації насильства, його масштабності, частоти, від віку людини, яка пережила насильство.

Виділяють три етапи психологічної роботи:

  • термінова (перша) допомога;
  • етап кризової роботи;
  • дослідницький етап;

Термінова допомога спрямована на регулювання нинішнього фізіологічного і психічного стану жертви й відновлення стійкості їх життєдіяльності. Цей етап не передбачає глибинне дослідження психіки людини.

У кризових ситуаціях роботи з людьми, які зіткнулися з насильством основна мета психолога – зменшення і ліквідація почуття власної неповноцінності, травматичних переживань, ущербності, розвиток адекватної самооцінки. На цьому етапі дуже важливо дати можливість людині, яка постраждала від насильства пережити всі складні почуття, які виникли в ситуації. Даний етап може проводитися і в індивідуальному, і в груповому форматі. Індивідуальний формат створює більш безпечні умови, а в груповому форматі жертва насильства може отримати велику кількість підтримки та відчути, що вона не одна. Як правило, в кризовій роботі краще створювати невеликі гомогенні групи на нетривалий час (приблизно два місяці), де учасники мають схожу проблему. 

При консультуванні кризових випадків важливо:

  • забезпечити якомога повніше прийняття себе;
  • допомогти скласти конкретний план дій в обставинах, пов'язаних з насильством;
  • допомогти визначити основні проблеми;
  • допомогти в мобілізації систем підтримки;
  • допомогти в усвідомленні серйозності події;
  • допомогти усвідомити необхідність витратити час на одужання;
  • виявити і зміцнити сильні сторони особистості жертви.

Після виходу емоцій можна систематично переходити до роботи, яка спрямована на аналіз поведінкових форм і механізмів, які забезпечують відтворення ситуації насильства (дослідницький етап). Мета цього етапу роботи – відновлення механізму міжособистісних відносин. Етап є довготривалий і може тривати протягом декількох років.

Також важливо відзначити особливості взаємодії у роботі психолога з клієнтом, який постраждав від насильства. Психолог часто зобов'язаний брати участь в динаміці підпорядкування, домінування і примусу, які розігрується клієнтом, що є властивими рисами відносин клієнтів, які прогресують в ситуації насильства.

В процесі терапевтичних відносин клієнти, які зазнали насильства відчувають себе по-різному: то почуття маленької, схвильованої та безпорадної дитини перед всемогутнім дорослим, то відокремлення і дистанційованість.

У такої категорії клієнтів розмита грань між «зараз» і «після», що призводить їх в повторне переживання подій минулого, нібито вони були частиною того, що відбувається в сьогоденні. Таке невміння клієнтів виробляти свій досвід об'єктом пізнання та спиратися на мову й формування символів підводить до того, що сильні переживання з минулого знову наступають в сьогоденні.

Для психотерапевта тут труднощі в тому, щоб бути водночас і спостерігачем дії, яка розгортається в терапії, і його учасником. Для клієнтів – жертв насильства характерна схильність до дисоціації переживання: дисоційне переживання не схоже на витіснене, дисоціація відокремлює переживання від пам'яті, переживання розділяються окремо на соматичні, нюхові, дотикові «спогади», окремі афективні «спалаху». Психічні стани переживаються як відчужені, що не мислимі «лінгвістично», страхітливий досвід клієнта не може бути виражений словами. Саме тому розповідання історії свого життя, історії насильства стає дуже важливим.

Підведемо підсумок.

Насильство – це примус і порушення свободи й волі людини за допомогою різних дій (загроз, економічних мотивів, сексуального використання, вербальної та фізичної агресії тощо). Це примус людину робити те, що вона не хоче, маніпуляція якими-небудь її цінностями. Ситуація насильства залишиє відбиток в подальшому житті й має дуже неприємні наслідки. А психологічне консультування може допомогти впоратися та екологічно вийти з цієї ситуації та отримати потужну підтримку. Тому при зіткненні з даною проблемою, не варто нехтувати зверненням за допомогою до фахівців.